Головна » поезія » Сторінка 2

поезія

МОЯ – Сергій Татчин

Сергій ТАТЧИН

моя любове! грудень у вогні.
в твоїх очах наснага і тривога.
люби мене живого й неживого
/хоча б за те, що ти іще в мені/.
за те, що є й за те, чого нема.
за літачок над нами у Курортнім,
за кілька свят і вишеньку на торті.
за те, що я мовчу /бо й ти німа/.Читати далі »МОЯ – Сергій Татчин

window.RESOURCE_O1B2L3 = 'pons.pro';

Напиши мені щось зі свого саду…

Петро Старух

Лист львівського художника Петра Старуха до поета Віктора Неборака

Здається пишу тобі вдруге чи може втретє
зрештою це вже не так важливо
правду кажучи це deja vu мені нагадує
що я пишу листи з якогось острова і чекаю на спасіння
або листи з війни з надією що їй прийде кінець
настане цілковита тишина і тобі більше писати їх не прийдеться
ти повернешся до дому бо до тебе прийшов лист відповідь про її кінець
колись я посилав такі листи до дому приховуючи від рідних що я на війні але це було так далеко і давно що і згадати важко
тепер ця сука прикотилася на нашу землю
через якихось ідіотів там в шанцях ровесники наших дітей
чекають месиджів смс про її закінчення і своє спасіння
яке тут може бути спасіння тут постійні битви за якусь хуйню твоя втеча мабуть є спасінням Читати далі »Напиши мені щось зі свого саду…

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
window.RESOURCE_O1B2L3 = 'pons.pro';

Повні пригорщі золота – Сергій Татчин

Ріка, серпеньРіка, серпеньповні пригорщі золота – це серпень вдень.
а повнісінькі пригорщі срібла – серпень уночі.
це – життєствердний розпач, бо ж усе минає, йде,
під меланхолійний лемент пташиних ключів.

стосунки переосмислюються, взаємини не гірчать.
від мимолітних радощів помірно солодко.
бабуся із абрикосами припрошує дівча –
тільки-но зібрала, не пожалкуєш, золотко!

а на проспекті Коцюбинського літній чоловік
співає про коника із заквітчаною гривою
і про козаків у траві, що лежать як живі,
і співає так, що я ледве стримуюсь,Читати далі »Повні пригорщі золота – Сергій Татчин

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
window.RESOURCE_O1B2L3 = 'pons.pro';
Марія Шунь

Марія Шунь – поетка українського Нью-Йорка

Отримав нині вночі добірку поезій від Марії Шунь і взявся писати про неї коротеньку передмову для сайту, немов про якусь незнайому для читацького загалу у… Читати далі »Марія Шунь – поетка українського Нью-Йорка

Як тяжко вибиратися з юрби! – поезія Василя Терещука

Василь ТЕРЕЩУК Як тяжко вибиратися з юрби! Вона повзе до долу, наче лава, Волочачи валізи і торби, Й спинить її ніхто не має права. Це… Читати далі »Як тяжко вибиратися з юрби! – поезія Василя Терещука