Олег Лишега

Поезії Олега Лишеги опубліковані в польському журналі

Польський журнал Kultura Enter опублікував добірку віршів українського поета Олега Лишеги у перекладі відомого польського письменника Богдана Задури. Про це повідомляє PEN Ukraine на сторінці у Facebook. «Поезія, вибрана та перекладена з української мови польським поетом та перекладачем Богданом Задурою», – йдеться у дописі. До слова, Задура – найбільший популяризатор української літератури в Польщі. Він […]

Читати далі

Дмитро Павличко до Ніни Матвієнко

Павличко: Я йду з тобою, Петре, йду з тобов!

Український поет Дмитро Павличко присвятив вірш чинному президенту України Петру Порошенку. Про це у Facebook повідомив член Національної спілки журналістів України Юрій Дорошенко. “Сьогодні наш славний Павличко прочитав мені свій новий вірш із дещо несподіваною назвою “До Петра Порошенка”. Український народ і Петро Порошенко – герої до яких апелює старий поет”, – написав Дорошенко. Він […]

Читати далі

Галина Крук. Фото із соцмережі

Мова ненависті – Галина Крук

у моєї мови ненависті вибиті зуби виплюнь, кажеш, усе це із себе, виплюнь негайно! тепер можна вставити набагато рівніші. із правильнішим прикусом, ніж попередні. у моїй мові ненависті не лишилось живого місця, не заходь у ці хащі, там міна на міні, суцільні розтяжки ніколи не знаєш, що насправді тягнеться за словом, який спогад зачепить, а […]

Читати далі

Золоті Ворота – Петро Старух

Ворота Золоті Ми Маємо Одні Лихі Години Творили З ними Свою Втіху Щоправда Золота На них Нема Але Вони Повірте Є Найкраща Брама Світу Віками Древні Тримають В собі Щось Величне Вони Історію Нам Бережуть Над Нею Вітер Свище Весь Час В нас Злодії Її Крадуть Давно Ворота Теж би Вкрали Проте Замки Їхні Надійні […]

Читати далі

Катерина Калитко. Фото із соцмережі

Кохання під каруселями старих сузір’їв – Катерина Калитко

Роздяглися у темряві. Одне одного відшукали, уперед простягнувши руки. Так ідуть над водою сліпі. Обнялися, наче сьогодні лиха пітьма остаточно вкрала легені, наче в жодного з них не було чоловіка і жінки доти. Ні вкорінення, ані каду згарища. І її цілунок стікав із плеча гарячим вином, а його цілунок сідав на груди, як метелик чорнильно-синій. […]

Читати далі