Позначки «поезія»

Павличко: Я йду з тобою, Петре, йду з тобов!

Дмитро Павличко до Ніни Матвієнко

Український поет Дмитро Павличко присвятив вірш чинному президенту України Петру Порошенку. Про це у Facebook повідомив член Національної спілки журналістів України Юрій Дорошенко. “Сьогодні наш славний Павличко прочитав мені свій новий вірш із дещо несподіваною назвою “До Петра Порошенка”. Український народ і Петро Порошенко – герої до яких апелює старий поет”, – написав Дорошенко. Він …

Мова ненависті – Галина Крук

Галина Крук. Фото із соцмережі

у моєї мови ненависті вибиті зуби виплюнь, кажеш, усе це із себе, виплюнь негайно! тепер можна вставити набагато рівніші. із правильнішим прикусом, ніж попередні. у моїй мові ненависті не лишилось живого місця, не заходь у ці хащі, там міна на міні, суцільні розтяжки ніколи не знаєш, що насправді тягнеться за словом, який спогад зачепить, а …

Золоті Ворота – Петро Старух

Ворота Золоті Ми Маємо Одні Лихі Години Творили З ними Свою Втіху Щоправда Золота На них Нема Але Вони Повірте Є Найкраща Брама Світу Віками Древні Тримають В собі Щось Величне Вони Історію Нам Бережуть Над Нею Вітер Свище Весь Час В нас Злодії Її Крадуть Давно Ворота Теж би Вкрали Проте Замки Їхні Надійні …

Кохання під каруселями старих сузір’їв – Катерина Калитко

Катерина Калитко. Фото із соцмережі

Роздяглися у темряві. Одне одного відшукали, уперед простягнувши руки. Так ідуть над водою сліпі. Обнялися, наче сьогодні лиха пітьма остаточно вкрала легені, наче в жодного з них не було чоловіка і жінки доти. Ні вкорінення, ані каду згарища. І її цілунок стікав із плеча гарячим вином, а його цілунок сідав на груди, як метелик чорнильно-синій.

МОЯ – Сергій Татчин

Сергій ТАТЧИН моя любове! грудень у вогні. в твоїх очах наснага і тривога. люби мене живого й неживого /хоча б за те, що ти іще в мені/. за те, що є й за те, чого нема. за літачок над нами у Курортнім, за кілька свят і вишеньку на торті. за те, що я мовчу /бо …

Напиши мені щось зі свого саду…

Лист львівського художника Петра Старуха до поета Віктора Неборака Здається пишу тобі вдруге чи може втретє зрештою це вже не так важливо правду кажучи це deja vu мені нагадує що я пишу листи з якогось острова і чекаю на спасіння або листи з війни з надією що їй прийде кінець настане цілковита тишина і тобі …