Життя за межами Землі знайдуть через 25 років, – дослідник

Ми ще не знайшли життя на Марсі, але один дослідник вважає, що ми зможемо виявити його докази на планетах за межами Сонячної системи протягом наступної чверті століття.

Саша Куанц, астрофізик зі швейцарського федерального технологічного інституту ETH Zurich, зробив таку заяву на нещодавньому відкритті нового університетського Центру походження та поширеності життя.

Виступаючи на прес-брифінгу 2 вересня, Куанц детально описав технологічні проекти, які зараз перебувають в роботі, і які можуть дозволити дослідникам нарешті відповісти на питання, чи самотні ми у Всесвіті.

«У 1995 році мій колега [і лауреат Нобелівської премії] Дідьє Келоз відкрив першу планету за межами нашої Сонячної системи», — сказав Куанц під час брифінгу. «Сьогодні відомо про  більш ніж 5000 екзопланет, і ми відкриваємо їх щодня».

Є ще багато екзопланет, які чекають свого відкриття. Адже астрономи вважають, що кожна з понад 100 мільярдів зірок у галактиці Чумацький Шлях має принаймні одну планету-супутницю. Це свідчить про величезну кількість екзопланет, багато з яких, додав Куанц, такі ж, як Земля, і знаходяться на правильній відстані від зірок, що створюють умови для життя, наприклад, наявність рідкої води.

«Ми не знаємо, чи є у цих планет земної групи атмосфери і з чого вони складаються», — сказав Куанц. «Нам потрібно дослідити атмосфери цих планет. Нам потрібен спостережний підхід, який би дозволив нам робити фотографії цих планет».

Брифінг відбувся лише через день після того, як команда космічного телескопа Джеймса Вебба опублікувала перше пряме зображення екзопланети, що обертається навколо далекої зірки: масивного газового гіганта HIP 65426 b, планети, розміром у 12 разів більшої за Юпітер, що обертається на відстані від їїзірки у сотню разів більшій, ніж Земля від Сонця.

Куанц, однак, попереджає, що Вебб, хоч і є найпотужнішою обсерваторією, що була запущена в космос, але вона недостатньо потужна, щоб мати можливість побачити набагато менші, схожі на Землю планети, які обертаються ближче до своїх зірок на відстанях, де може існувати рідка вода.

Однак нові інструменти вже створюються з єдиною метою — заповнити цю прогалину в можливостях космічного телескопа Джеймса Вебба. Куанц і його команда очолюють розробку пристрою для зображень і спектрографа ELT середнього інфрачервоного діапазону (METIS), першого в своєму роді інструменту, який стане частиною Надзвичайно великого телескопа (ELT). Зараз він будується Європейською південною обсерваторією в Чилі. Він матиме дзеркало шириною 130 футів (40 метрів), що зробить його найбільшим оптичним телескопом у світі.

«Основна мета інструменту — зробити перший знімок планети земної групи, потенційно схожої на Землю, навколо однієї з найближчих зірок», — сказав Куанц. «Але наше довгострокове бачення полягає в тому, щоб зробити це не лише для кількох зірок, але й для десятків зірок, а також дослідити атмосфери десятків екзопланет земної групи».

Куанц визнає, що інструмент METIS може все ще не виявити ознак життя на планеті за межами Сонячної системи. І оскільки Вебб не зовсім справляється із завданням, для відповіді на важливе питання знадобиться абсолютно нова місія. Ця місія, сказав Куанц, вже обговорюється під егідою Європейського космічного агентства (ESA). Місія під назвою LIFE (великий інтерферометр для екзопланет), задумана в 2017 році, зараз знаходиться на ранній стадії дослідження і ще не була офіційно схвалена або профінансована.

«Нам потрібно отримати глибше розуміння правдоподібних будівельних блоків життя, шляхів і часових масштабів хімічних реакцій і зовнішніх умов, щоб допомогти нам визначити пріоритети цільових зірок і цільових планет», — сказав Кванц.

Кванц додав, що, незважаючи на амбітність, 25-річний термін, який він встановив для пошуку життя за межами Сонячної системи, не є «нереалістичним».

«Гарантії успіху немає. Але по дорозі ми навчимося інших речей», — сказав він.

Прокрутити вгору