Леся Квик, Василь Терещук

Їхав рак до краба в гості. Добірка дитячих віршів

Чому дітки не йдуть додому

Наші ніжки – ходять пішки,

Рученята грають в сніжки.

Ми тут, мамо, ні при чому,

Ми б давно прийшли додому.

Але ніжки ходять пішки,

Рученята грають в сніжки.

Навіть, мамо, наші очі

В хату йти ніяк не хочуть

Рак їде на гостини

Їхав рак до краба в гості –

Поклонитися їх мості.

Виліз рачки рак із річки

Читайте також:  Марія Шунь - поетка українського Нью-Йорка

Попід кущики порічки.

Коників спіймав у лузі,

Запрягати став їх, друзі.

Віжки в рака – з павутинок,

А хомутики – з травинок.

Тільки взяв їх рак у клешні,

Як потнув ураз, сердешний.

Плакав рак у три хустини –

Не потрапив на гостини.

Синиці і дзвони

Якось взимку на дзвіниці

Повсідалися синиці.

І відтоді аж донині

Дзвони в нас дзвінкі і сині.

Читайте також:  Альтернативна історія

Ліс засинає

Їжак ще нишпорить в траві.

Йому не колеться й ожина.

А там, де дві сосни криві,

Не спить сторожа мурашина.

Вона пильнує рідний дім –

Стискає міцно алебарди.

Ну що?

Побачили?

Ходім.

Ліс хоче спати, спати, спати…

Киця Дженні

Нашу кицю звати Дженні.

І вона така мала,

Що у татовій кишені

Заховатися змогла.

Василь Терещук, Леся Квик (ілюстрація)

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *