Як бджоли роблять мед? На відміну від багатьох інших бджіл, види медоносних бджіл не впадають в зимову сплячку. Натомість вони залишаються активними у своїх вуликах. У найхолодніші місяці медоносні бджоли збираються разом, щоб зігрітися та вижити завдяки солодкій речовині, яку вони накопичували тижнями наперед. Цією речовиною є мед.
За словами біологів з Університету штату Арізона, усі бджоли у вулику отримують користь від меду, але його виробництво покладено на робочих бджіл. Ці бджоли-фуражники наповнюють свої шлунки нектаром із квітів, перш ніж повернутися у вулик, щоб перетворити його на мед. Самці медоносних бджіл, які складають близько десяти відсотків популяції вулика, проводять своє життя, харчуючись цим медом, перш ніж покинути вулик для спаровування.
Існує багато факторів, які визначають, скільки меду буде потрібно виробити одній бджолиній сім’ї за зимовий період. Це залежить від клімату, де живуть бджоли, вентиляції у вулику, кількості та виду бджіл у вулику. Медоносні бджоли продовжуватимуть виробляти мед, доки кожна комірка їхнього вулика не заповниться.
Вироблений мед дуже довго зберігається. Медоносні бджоли зменшують вміст води в меді та додають цукор, що значно обмежує здатність бактерій та інших мікроорганізмів рости в ньому та псувати його.
Перш ніж нектар стане медом, він потрапляє в шлунок бджоли. Фермент у шлунках бджіл, який називається глюкозооксидазою, розщеплює нектар і сприяє виробленню меду.
За даними Montana Public Radio (MTPR), бджолі, можливо, доведеться відвідати понад 1000 квітів, перш ніж її медовий шлунок повністю заповниться. Коли це буде досягнуто, вона повернеться у вулик, щоб почати процес виготовлення меду.
Потім бджола відригує нектар із медового шлунка, і він передається з рота в рот між бджолами вулика, щоб зменшити вміст вологи.
Згідно з Journal of Global Biosciences, коли вміст вологи в нектарі зменшується з 70 відсотків до приблизно 20 відсотків, він стає медом. Мед зберігається у стільниках у вулику, поки він не знадобиться.
Коли личинки бджіл виростають і вилуплюються зі своїх клітин, медоносні бджоли годують їх зібраним енергетичним медом. Мед змішується з пилком для формування «бджолиного хліба» для додаткових поживних речовин (білків, вуглеводів, жирів, мінералів і антиоксидантів).
Бджоли можуть виробляти більше меду, ніж їм потрібно для підтримки своєї колонії взимку. Тому багато бджолярів вважають, що використання його надлишку з користю для людей не завдає шкоди добробуту бджіл. Інші стверджують, що бджоли перевтомлені, оскільки їм доводиться створювати додаткові об’єми меду, щоб замінити витрачене.
Крім того, коли бджолиний мед замінюють альтернативою цукру, бджоли не отримують такого ж харчування, як дикі медоносні бджоли.
Коли бджоли шукають нектар, волоски на їхніх тілах чистять квіти та збирають пилок. Перелітаючи між рослинами, бджоли переносять пилок і сприяють розмноженню видів квітів. Ось чому корисно захистити популяції бджіл.
Присутність медоносних бджіл збільшує їх загальну кількість бджіл у певній місцевості. Але оскільки ці одомашнені бджоли конкурують з іншими місцевими видами бджіл, ресурси квітів стають обмеженими, і врешті-решт можуть призвести до вимирання інших видів бджіл. Різні види бджіл орієнтуються на певні квіти, тому баланс медоносних бджіл та інших видів є важливим для довгострокового виживання видів рослин і комах.
Читайте також: