Людина далеко не єдина тварина, яка використовує природу як аптечку, щоб заспокоїти свої болі та подолати хвороби. Проте використання природних матеріалів для лікування ран — це поведінка, яку донедавна спостерігали лише в одного іншого примата — шимпанзе.
Завдяки нещодавно опублікованому дослідженню міжнародної групи дослідників ми можемо додати ще один вид до цього ексклюзивного клубу, повідомляє Scientific Reports.
Приматолог Інституту Макса Планка Ізабель Лаумер та її колеги спостерігали, як самець суматранського орангутанга (Pongo abelii ) на ім’я Ракус присвятив понад півгодини приготуванню, споживанню та повторному нанесенню відомої лікарської рослини на відкриту рану на своєму обличчі.
Зрілий самець, приблизно за 30 років, кілька разів намазував пальцями сік зжованого листя лише на рану, поки він повністю не покрив рану м’якоттю листя. Оскільки він не мазав жодних інших частин свого тіла, Лаумер та її колеги вважають, що він навмисно лікував свою травму.
Дослідники спостерігали таку поведінку в національному парку Гунунг Леузер, Індонезія. 25 червня 2022 року, через три дні після того, як вони вперше помітили відкриту рану на його обличчі, отриману під час сварки з іншим приматом, вони побачили, як Ракус ретельно збирає листя в’юнкої рослини Акара Кунінга ( Fibraurea tinctoria). F. tinctoria давно використовується в традиційній медицині для лікування ран та інших захворювань, таких як діабет, дизентерія та малярія.
Аналіз хімічного складу рослини виявив антибактеріальні, протизапальні, протигрибкові та антиоксидантні властивості, які сприяють загоєнню ран.
«Оскільки F. tinctoria має потужну знеболюючу дію, люди можуть відчути негайне полегшення болю, що змушує їх повторювати поведінку кілька разів, а потім наносити тверду рослинну речовину, можливо, також для покриття рани як захисту від мух», — пояснюють дослідники.
Читайте також: 6 грибів, що лікують рак та інші недуги
Таким чином, можливо, Ракус випадково виявив засіб для знеболювання, коли їв рослину, або можливо, що цій техніці лікування ран можна навчитися. Хоча така поведінка раніше не спостерігалася в місцевих групах орангутангів, самці розсіюються, коли стають зрілими, тож, можливо, Ракус підхопив цей хитрий трюк у популяції, в якій він народився.
Лаумер і команда спостерігали, як Ракус продовжував їсти F. tinctoria протягом наступних днів. До 19 липня 2022 року рана, здавалося, повністю зажила, залишився лише невеликий шрам.
Ракус також відпочивав більше половини дня під час періоду одужання, який помітно відрізнявся від періодів відпочинку, що їх спостерігали дослідники до виявлення його рани.
Є поширені повідомлення та неофіційні докази самолікування інших приматів, у тому числі шимпанзе, які жують гірку серцевину Vernonia amygdalina для лікування глистових інфекцій і прикладають комах до ран, але таку поведінку було важко систематично задокументувати.
Читайте також: Скільки кроків треба робити в день
Якщо використання рослинних мазей для лікування ран справді виявилося більш поширеним у орангутангів чи інших великих мавп, це може свідчити про те, що медична практика людини сягає корінням у часи, коли наші спільні предки-примати бродили по Землі.