Далека зоряна система, що містить 6 планет, які рухаються по «математично ідеальних» орбітах, спровокувала пошук можливих інопланетних техносигнатур.
Наприкінці минулого року астрономи виявили захоплюючу зоряну систему всього за 100 світлових років від нас. Її шість субнептунових планет обертаються дуже близько до своєї головної зірки на математично ідеальних орбітах, викликаючи інтерес вчених, які шукають інопланетну технологію або техносигнатури, які, на їхню думку, можуть запропонувати переконливі докази розвиненого життя за межами Землі .
Щоб було зрозуміло, таких доказів не було знайдено в системі під назвою HD 110067. Однак дослідники кажуть, що вони ще не закінчили пошук. HD 11067 залишається цікавою мішенню для подібних спостережень у майбутньому.
У нашій власній крихітній кишені космосу радіохвилі від супутників і телескопів випромінюють у площину нашої Сонячної системи , а це означає, що якби хтось за межами нашої Сонячної системи спостерігав, як Земля перетинає обличчя нашого Сонця, вони, можливо, змогли б отримати сигнал, який збігається з проходженням планети.
HD 110067 видно із Землі, тож ми бачимо шість планет у площині їхньої системи — вид, який дає нам чудові шанси вловити такий сигнал, якщо він існує, каже співавтор дослідження Стів Крофт, радіоастроном, який працює в програмі Breakthrough Listen, що займається пошуком життя, повідомив сайт Space.com.
«Наша технологія в нашій власній сонячній системі поширилася за межі населеної зони», — сказав Крофт. Таким чином, технологічно сприятлива цивілізація в HD 110067, якщо така є, може мати комунікаційні реле, встановлені на кількох планетах системи, сказав він. «Навіть якщо це негативний результат, це все одно нам про щось говорить».
Незважаючи на відсутність достатніх знань про те, як виглядає інопланетна технологія, команда застосувала кілька методів, щоб переконатися, що виявлений сигнал не є локальною перешкодою. Наприклад, якщо побудувати передавач із надією, що його вловить хтось інший, цей передавач перекачуватиме багато енергії у вузький діапазон частот. Природні астрофізичні явища, навпаки, випромінюють радіохвилі в набагато ширшому діапазоні.
Сигнали від такого передавача, розміщеного на планеті, що обертається навколо чужої зірки, будуть дрейфувати в часі, якщо спостерігати їх із Землі, «так само, як коли машина швидкої допомоги проїжджає повз вас, її звук змінюється з дуже високого на дуже низький», пояснив провідний автор дослідження Кармен Чоза, помічник дослідника в Інституті пошуку позаземного розуму (SETI) в Каліфорнії.
Пошук врешті-решт не виявив технологічного сигналу — однак, результати не виключають існування техносигнатур у HD 110067, сказав Крофт, а радше кажуть нам, що під час спостережень у наш бік сигналу не було спрямовано.
Вчені вже давно шукають життя за межами нашої Сонячної системи в надії дізнатися наше місце у Всесвіті, намагаючись відповісти на одне запитання, над яким розмірковували тисячі років: «Ми самотні?»
«Іноді люди запитують мене: «Які у вас шанси на успіх у наступні 10 років?», — сказав Крофт. «Я відповідаю на це: «Ну, я не знаю, але вони кращі, ніж були за останні 10 років, тому що наші пошуки постійно стають потужнішими».
Крофт повторив слова піонера SETI Джил Тартер: «Ми залишаємо за собою право ставати розумнішими».
Це дослідження описано в статті, опублікованій минулого місяця в журналі Research Notes of the AAS.