Вийти заміж за НКВДиста
На лист приватного характеру, відправлений з Києва до Москви близько 80 років тому, на самому початку 1941-го, звертає нашу увагу дослідник Микола Бандрівський. За його… Читати далі »Вийти заміж за НКВДиста
На лист приватного характеру, відправлений з Києва до Москви близько 80 років тому, на самому початку 1941-го, звертає нашу увагу дослідник Микола Бандрівський. За його… Читати далі »Вийти заміж за НКВДиста
21 жовтня у 1947 році пройшла наймасовіша депортація населення Західної України до Сибіру
Після завершення радянсько-німецької війни, діяльність Української повстанської армії спрямовувалась проти радянських владних структур. Занепокоєне складною ситуацією в Західній Україні, політичне керівництво СРСР постійно шукало нові форми нейтралізації повстанського руху. Саме депортація стала потужним та ефективним інструментом для розправи з «інакомисленням» українців.
Читати далі »21 жовтня 1947 року почалася наймасовіша депортація українців до СибіруЦентр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ опублікував 55 документів зі справи розстріляного НКВС українського письменника, історика, композитора, музичного діяча Гната Хоткевича
Жертвами терору 1937-38 років в СРСР стали понад 260 тисяч українців. Сьогодні документи з архівів КДБ про масові розстріли стали доступні онлайн.
Як повідомив прес-центр СБУ, родинам розстріляних українців повідомляли про смерті від інфарктів і серцевих нападів.
Читати далі »Розстріляли 280 тис. українців: Оприлюднено документи КДБ 1937-38 роківВолодимир Іванюк, 1926 р.н. (за іншими даними – 1928) уродженець села Трудовач Золочівського району Львівської області, за часів німецької окупації був у Самообороні. З приходом більшовиків у 1944 році, після убивства батька, котрий працював у сільраді, став співпрацювати із радянською владою й у 1945 році очолив спецбоївку Краснянського районного відділу НКВД – «Пімста».
Іванюк був доволі відомим зрадником на терені колишнього Краснянського району. В радянській мемуаристиці та художній літературі (див., зокрема, збірник «Безопасность Родины храня», Каменяр, 1988 р.) із нього був навіть виліплений образ «героя». На його рахунку загибель таких місцевих провідників як «Сосна», «Мороз» та інші. Однак доступні тепер радянські документи цілком реально оцінюють діяльність спецбоївки і, зокрема, самого Іванюка. 7 серпня 1947 р. у відомій антикомсомольській акції в селі Трудовач було знищено шість активістів, серед котрих й Іванюк.
Отже у 1945 році, покинувши підпілля, В. Іванюк за порадою односельця, зголошується до Краснянського райвідділу НКВД.Читати далі »На службі в НКВД. Кінець спецбоївки Іванюка