Під час окупації Харківської області російські загарбники вбили дитячого письменника та поета Володимира Вакуленка. У березні 2022-го року чоловік зник у селі Капитолівка поблизу Ізюма. Його батьки понад пів року шукали свого єдиного сина, проте згодом була підтверджена його загибель.
Про це повідомляє телеканал “Суспільне”.
Володимир зник в селі Капитолівка, що поблизу Ізюма, у березні 2022. Батьки письменника понад пів року шукали свого єдиного сина. Згодом стало відомо, що російські окупанти викрали його.
Мама Володимира Олена дізналася, де живуть викрадачі й ходила до росіян з проханням відпустити сина. Згодом до неї надходила інформація, що Володимира нібито вивезли з України.
Після того, як українські війська звільнили окупований Ізюм, в місті виявили місце масового поховання. Станом на початок вересня, там знайшли понад чотири сотні тіл. Поховання проводила місцева ритуальна служба, вона ж вела журнал із даними про небіжчиків. Як з’ясували журналісти Суспільного, у цьому журналі, під номером 319 були вказані дані письменника.
Спершу правоохоронці заперечили інформацію про те, що в цій могилі був похований Володимир Вакуленко. 20 жовтня в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” речник прокуратури Харківщини зробив заяву про те, що під номером 319 вони виявили тіло невідомої жінки.
Однак розслідувачі Суспільного знайшли фото тіла під номером 319, зроблене перед похованням. На ньому — прострелені документи Володимира Вакуленка. Також — татуювання на руці, схоже на те, що мав письменник. Нині ж дані про загибель письменника підтвердила ДНК-експертиза.
У Вакуленка лишився неповнолітній син. Дитина має інвалідність і потребує допомоги. Чоловік майже ніколи не розлучався із сином.
Батьки Вакуленка розповіли, що чоловік ненавидів російських загарбників та вірив, що українські військові невдовзі проженуть окупантів. Він не хотів їхати з села, бо мав намір дочекатися там воїнів ЗСУ.
Володимир Вакуленко — дитячий письменник, поет і лауреат численних літературних премій.
Часто виступав на радіо та телебаченні. Редагував українську Вікіпедію з 2010 року.
Свій стиль характеризує як «контрлітература», називаючи так експериментальний стиль на ґрунті постмодернізму, модернізму та неокласицизму, з елементами логічного абсурдизму. Серед молоді має безліч послідовників.