Астрономи зробили найдетальніший знімок залишку наднової Вела. Приголомшливе зображення з роздільною здатністю 1,3 гігапікселя також є найбільшим за всю історію, опубліковане камерою Dark Energy.
Ця хвиляста маса пилових ниток і газових вусиків, що простягаються через 100 світлових років простору, як тонке мереживо, є залишком наднової Вела — розсіяним попелом зірки, що вибухнула приблизно 11 000 років тому.
Зображення було отримано камерою темної енергії (DECam), яка встановлена на 4-метровому телескопі Віктора М. Бланко в міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо в Чилі. Це один із найпотужніших широкополих інструментів, і це зображення залишку наднової Вела є доказом його можливостей. Насправді це найбільше зображення, яке створювалося камерою, розміром 1,3 гігапікселя (1,3 мільярда пікселів). Для порівняння, топовий смартфон може мати камеру на 48 мегапікселів (48 мільйонів пікселів).
Як уже згадувалося, залишок наднової Вела — це туманність розміром близько 100 світлових років у поперечнику. Оскільки вона віддалена від нас приблизно на 800 світлових років, це означає, що залишок наднової Vela охоплює область на небесній сфері, яка в 20 разів перевищує кутовий діаметр повного місяця (який становить 31 кутову хвилину, або півградуса в поперечнику на небі).
Сам залишок наднової Вела має вирішальне астрономічне значення. Це дає нам можливість добре поглянути на пізні стадії розвитку такого залишку для зрозуміння, як матеріал наднової поступово розсіюється в міжзоряному середовищі. Ударна хвиля від стародавнього зоряного вибуху, який утворив залишок наднової Вела, все ще поширюється в космос, де вона стикається з міжзоряним середовищем і стискає його, створюючи тонкі нитки, які ми можемо побачити на зображенні. Лінії поглинання таких елементів, як кальцій, вуглець, мідь, германій, криптон, магній, нікель, кисень і кремній — багато з яких іонізовані або подвійно іонізовані — також були виявлені в уламках наднової. Це важкі елементи, утворені або процесами термоядерного синтезу всередині зірки перед її вибухом, або жорстокою енергією, вивільненою самим вибухом.
Наднова не просто викидає нутрощі зірки в глибокий космос; вона також залишає ядро мертвої зірки, яке тепер ущільнене під дією сили тяжіння в надщільний об’єкт діаметром лише 10 або 12 кілометрів (приблизно 6-8 миль). Це називається нейтронна зірка.
Зазвичай такий об’єкт народжується, обертаючись багато разів на секунду, блимаючи радіопроменями зі своїх полюсів, як космічний маяк. Ми називаємо такі об’єкти «пульсарами». І справді один з них ховається в центрі залишку наднової Вела, обертаючись із запаморочливою швидкістю 11 обертів на секунду.