Японський дипломат: російська мова заважає розуміти Україну

Дайсуке Мінаміно
Дайсуке Мінаміно – керівник політичного відділу посольства Японії в Україні. Він вільно розмовляє українською.

Дайсуке Мінаміно – керівник політичного відділу посольства Японії в Україні і він вільно володіє українською мовою. Українська вимова японського дипломата не поступається носіям мови. Дайсуке Мінаміно почав вчити українську ще до того, як опинився в Києві.

Вже у Києві він долав внутрішній бар’єр: відповідав українською навіть на російські репліки киян. В інтерв’ю
Радіо СвободаДайсуке Мінаміно розповів, як йому вдалося вивчити українську мову.

Мінаміно показав улюблене місце в Києві – пам’ятник В’ячеславу Чорноволу біля посольства.

«Я цікавлюсь історією, зокрема сучасною історією України. За часів перебудови, після незалежності, звичайно Чорновол грав дуже велику роль в історії України», – відповідає японець.

Це вже третя ротація Дайсуке Мінаміно в Україні, загалом він проживає в Києві близько 8 років.

 

Українську мову почав вивчати близько 20 років тому – під час навчання на аспірантурі.

«В університеті мій фах був «російська мова». Знання російської мови як правило допомагає мені навчатися українській мові, але водночас треба сказати, що це заважає», – зазначає він.

Після розпаду СРСР Дайсуке Мінаміно почав цікавитися зовнішньою політикою та дипломатією країн колишнього Радянського Союзу. Під час навчання на аспірантурі науковий керівник порадив йому обрати для дослідження Україну і наголосив, що для цього йому доведеться вивчити українську мову.

Читати також:  Ніцой: "Навколо суцільний тамбов. Куди ви поділи Україну?

«Відверто кажучи, в той час я не повірив, тому що я вже знав російську мову. Вивчати ще одну слов’янську мову було трошечки важко для мене. Тим не менше, мій науковий керівник навіть вимагав: «Так треба, обов’язково». Аналізувати Україну треба не через Росію, бо це не має сенсу», – продовжує свою розповідь дипломат.

Згодом Дайсуке Мінаміно в цьому переконався, але навчатися довелося в складних умовах. В Японії на той час мало хто навчався українською і писав про Україну. Підручників так само не було.

«Ті, хто цікавився українською в Японії, як правило імпортували книжки та підручники з Канади. Уявляєте? Серед нас була дуже відома книга – підручник з граматики – це синій колір і дуже відомий помаранчевий українсько-англійський словник. Я придбав підручник цей, словник, і почав навчатися»

 

На запитання про те, як вдалося вивчити українську, яка навіть близько не схожа на рідну японську, Дайсуке Мінаміно відповідає, що було бажання, а коли воно є, то все можливо. До того ж, знання російської допомагає, але й збиває з пантелику, зізнається дипломат.

Я вирішив – якщо навіть до мене звертаються російською, я буду говорити українською
Дайсуке Мінаміно

«У Києві не всі розмовляють українською. Спочатку, коли я почав навчатися українською мовою, трошечки було соромно звертатися до когось українською. Але якщо я продовжував таке ставлення до української, то неможливо було її набуття як мови спілкування. Тому я вирішив – якщо навіть до мене звертаються російською, я буду говорити українською», – зізнається він.

Читати також:  "Нам так удобно". Чому я перейшов на українську

Рекомендації щодо вивчення української від Дайсуке Мінаміно

  1. Говорити українською, навіть якщо з вами розмовляють російською. Не боятися помилятися.

  2. Головне – мати якомога більше можливостей послухати живу українську мову.

«Після повернення з Києва, по закінченню попередньої місії, навіть в Токіо я слухав ваше радіомовлення Радіо Свобода і спробував не забувати українську. Зараз, завдяки розвитку інформаційних технологій, послухати живу українську мову не важко»

  1. Читати: новини в інтернеті, журнали, газети, книги.

 

Що дивує в Україні?

Дайсуке Мінаміно зізнається, що останнім часом його практично нічого не дивує, бо він звик жити в Києві. Водночас він помічає, як Україна змінюється на краще.

Читати також:  Мультик "Лепетуни" навчає діток українській мові

«Звичайно, у вас інша культура і я цікавлюсь народною культурою України, звичайно, вона дуже відрізняється від нашої культури, але те, що дивує мене, стало з’являтися рідше і рідше – через два фактори: я звик проживати в Києві і, по-друге, Україна теж постійно міняється і вже 25 років пройшли у незалежності після розпаду СРСР, тому думаю, що люди стали ближчими до нас», – резюмує японський дипломат.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.