Україна, Польша та Велика Британія створюють малий альянс. Про це у соцмережі повідомив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
За словами Кулеби, інформація про новий малий альянс Україна-Польща-Велика Британія вже просочилася в публічний простір декілька днів тому і активно обговорюється. Відтак настав внести більше ясності у це питання.
Глава МЗС України оприлюднив чотири факти про новостворений альянс:
“1. З ініціативою започаткування такої тристоронньої співпраці в жовтні минулого року виступила Україна (чесно кажучи, було прикро бачити, коли перші українські коментатори автоматично приписали цю ініціативу нашим партнерам, тому вкотре повторюю – вірте в свою державу). Я вдячний колегам і друзям Ліз Трасс і Збіґневу Рау, які живо відгукнулися, і закипіла тристороння робота по лінії МЗС трьох країн, в яку кожна країна робить рівноцінно важливий внесок.
2. Цей новий формат є частиною нашої стратегії малих альянсів як проактивної зовнішньої політики України. Окрема увага приділена їм і в Стратегії зовнішньополітичної діяльності. Нагадаю: суть в тому, що ми не можемо чекати безпеки та процвітання десь у майбутньому, коли станемо членами ЄС і НАТО. Вони потрібні нам вже сьогодні. Тому ми вже сьогодні досягаємо практичного зміцнення, гуртуючи дружні та близькі за духом країни у малі альянси. Ми створюємо пояс безпеки та процвітання і посилюємо Балто-Чорноморську вісь. Так з’явилися Люблінський трикутник з Польщею і Литвою, Квадрига з Туреччиною, Асоційоване тріо з Грузією і Молдовою. Всі вони успішно розвиваються, набувають ваги, вже сьогодні приносять Україні конкретні переваги.
3. Новий формат не прив’язаний до локальної географії – це об’єднання країн, які поділяють спільні принципи, прагнуть зміцнювати безпеку та розвивати торгівлю, готові до конкретних дій. Варшава, Київ і Лондон мають не лише реалістичне усвідомлення безпекових загроз Європі та стратегію протидії викликам з боку РФ, але і великий потенціал тристоронньої співпраці в галузях торгівлі, інвестицій, енергетики, зокрема відновлюваної. З’єднуючи своїми зусиллями Атлантику, Балтику та Чорне море, ми створюємо нові можливості для наших країн і для регіону загалом.
4. Планувалося, що перше офіційне оголошення про створення нового формату буде зроблене міністерствами закордонних справ трьох країн завтра в рамках візиту нашої британської колеги до Києва. На жаль, вона захворіла на ковід і ми переносимо це оголошення на пізніше. Однак за цей час наші команди не сидітимуть склавши руки, а продовжать відточувати новий формат”, – написав глава українського МЗС.
Головними завданнями регіонального альянсу мають стати як протидія російській загрозі, так і спільна робота заради майбутнього європейської безпеки.
Україна і “глобальна Британія”
Створення альянсу Великої Британії, України і Польщі може бути одним із кроків до реалізації концепції “глобальної Британії”. Адже Лондон хоче почуватися впливовою політичною силою у світі.
Завкафедри міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Т.Шевченка Віктор Константинов розповів ВВС, що для реалізації доктрини “глобальної Британії” Лондону потрібно “взяти на себе” якесь протистояння, важливе для західних країн.
“Ідея глобальної Британії полягає в тому, що країна знову стане до переліку великих держав без жодної опори на ЄС”, – каже він.
Експерт розповідає, що британський уряд зараз шукає союзників у ключових регіонах по всьому світу. В Азії ці зусилля спрямовані, наприклад, на Індію та В’єтнам, а в європейському регіоні – на Україну та Польщу.
“Україна їм здається чудовим внеском. Британці допомагають і флоту, і армії не тому, що їм нікуди гроші витрачати, а тому що це можна конвертувати в політичні переваги”, – вважає Віктор Константинов.
“Для Британії відносини з Україною – це статусний проєкт. Для України Британія може стати головним західним партнером, і значення Британії для США відповідно збільшиться. Мені здається, у Британії вважають, що Україна з усіх стратегічних питань буде радитися з британським урядом, і навіть з США спілкуватиметься через британців”, – пояснює експерт.
Другий фактор уваги до України, на думку Константинова, – антиросійський вектор. Він нагадує, що Британія стала жорсткіше критикувати Росію ще наприкінці 90-х років, раніше навіть за США, а зараз, на відміну від Вашингтона, у Лондоні обрали саме Росію, а не Китай, головним стратегічним супротивником.