Відоме на Заході видання з’ясовувало, хто очолить Україну у випадку смерті президента Зеленського. Отож тоді обов’язки президента візьме на себе голова парламенту. Але фактично країною керуватиме так звана рада — колективний уряд, до якого увійдуть голова парламенту, голова Офісу президента, міністр закордонних справ і міністр оборони.
Про це пише Politico.
“З того часу, як Зеленський відхилив пропозицію Заходу про евакуацію на початку повномасштабного вторгнення РФ, сказавши своїм майбутнім американським союзникам: “Мені потрібні боєприпаси, а не таксі”, – український президент відіграв ключову роль у залученні міжнародної підтримки для боротьби з Росією”, – зазначає видання.
Автори публікації підкреслюють, що питання можливого вбивства президента російськими військами не можуть ігнорувати ані в Україні, ані на Заході. Politico нагадує, що на початку повномасштабної війни, за заявами українських посадовців, росіяни здійснили кілька спроб ліквідації українського президента, а радикально налаштовані російські депутати та “воєнкори” досі регулярно вимагають вбити Зеленського.
Зрозуміло, що зараз ризики менші, ніж у перші хаотичні тижні війни, коли російські танки наступали на українську столицю й мало хто вірив, що нація у стані війни виживе. Але ніхто в українському уряді чи парламенті не сумнівається, що небезпека залишається високою.
Видання зазначає, що, попри небажання українських чиновників про це говорити, план дій на випадок загибелі Зеленського таки існує. Ще минулого року це фактично підтвердив держсекретар США Ентоні Блінкен, коли в одному інтерв’ю заявив, що “українці мають плани” щодо “безперервності уряду”.
Формально, за Конституцією, лінія наслідування влади є чіткою: коли президент не може виконувати свої обов’язки, голова Верховної Ради України бере на себе його обов’язки. Politico відзначає, що поточний голова Верховної Ради – Руслан Стефанчук – не має особливо високого рейтингу довіри серед населення, але це навряд чи буде проблемою.
“Є сильна команда лідерів, і я думаю, що ми побачимо колективний уряд”, – пояснює гіпотетичну ситуацію старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Адріан Каратницький.
Видання припускає, що за відсутності Зеленського колективно керувати державою будуть Стефанчук, голова Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та міністр оборони Олексій Резніков. Валерій Залужний залишиться на посаді головнокомандувача армії.
“Країна досягла точки дуже суттєвої солідарності та національної єдності, тому, якби із Зеленським трапилося щось жахливе, це не було б таким вирішальним, як ви думаєте”, – сказав Каратницький.
Він також наголосив, що в Україні створено відпрацьовану адміністративну, військову та дипломатичну машину.
Politico відзначає, що світова історія теж підтверджує вищесказане, адже за підрахунками експертів Національного бюро економічних досліджень США, за останні 150 років відбулося 59 убивств національних лідерів. На думку авторів статті, вбивства автократів викликають суттєві зміни в інституціях країни, а вбивства демократів – ні.
“Вбивство ніколи не змінювало історію світу”, – впевнено заявив прем’єр-міністр Британії Бенджамін Дізраелі через кілька тижнів після того, як президента Авраама Лінкольна застрелили під час перегляду вистави у вашингтонському театрі Форда. Убивство справді мало вплинуло на скасування реформ його адміністрації.
Ситуація в Україні, природно, особлива. Хоча смерть Зеленського була б психологічним шоком, Каратницький підкреслює, що для оцінки ймовірного впливу потрібно розглянути, як трансформувалася Україна після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення.