На Кінбурнській косі в Миколаївській області тривають бойові дії, ситуацію ускладнюють погодні умови.
Про це керівниця пресцентру Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк розповіла в ефірі національного телемарафону.
“Там відбувається те саме, що відбувається по всій Україні – війна. Там відбуваються бойові дії, і робота дуже складна, зокрема і через те, що специфічні і погодні умови (шторми, вітер), специфічне і саме географічне розташування”, – сказала вона.
Окрім того, Гуменюк зазначила, що про Кінбурнську косу говорять і в контексті “зернового коридору”, адже миколаївські порти можливо додати до ініціативи лише після повного звільнення області.
“Усе це – дуже великий спектр факторів, які треба враховувати і дочекатися офіційного зведення Генерального штабу, тільки вони можуть сповістити про те, що дійсно відбувається, і коли дійсно можна радіти”, – додала вона.
Окупанти не розраховують зберегти позиції на самій косі
Про те, що Кінбурнська коса може стати плацдармом на досі окупованому березі Дніпра пишуть експерти з Інституту вивчення війни (ISW).
“Російські оборонні позиції дозволяють припустити, що військове керівництво РФ розглядає перспективу українського контрнаступу через Дніпро як серйозну загрозу. Низка російських укріплень на Кінбурнській косі та навколо неї (як показано на карті) свідчить про те, що російські сили не розраховують зберегти позиції на самій косі, якщо українські війська зроблять контратаку по ній. Найімовірніше, окупанти очікують, що ЗСУ займуть Кінбурнську косу, але мають намір завадити їм просунутися на материкову частину Херсонщини і захиститися від десантного нападу на землі, що безпосередньо оточують з’єднання коси з материковою частиною області”, – аналізують в ISW.
Там додали, що багаторівневі лінії оборони надають російським військам кілька запасних позицій, якщо одна з них впаде, а решта залишиться недоторканою. Оборона поблизу коси свідчить про те, що загарбники занепокоєні тим, що українські сили можуть закріпитися на косі або поряд із нею та використовувати цю базу для наступу із заходу на російські оборонні позиції, які зазвичай орієнтовані на захист від контрнаступних операцій з півночі.