Рідна мова людини може впливати на те, як її мозок будує зв’язки між різними центрами обробки інформації, показує нове дослідження сканування мозку.
Спостережувані відмінності в цих структурах мовної мережі були пов’язані з лінгвістичними характеристиками рідних мов учасників дослідження: німецької та арабської.
«Тож різниця, яку ми виявляємо, має бути не через різне етнічне походження, а насправді через мову, якою ми [вони] розмовляємо», — заявив Альфред Анвандер, дослідник з Інституту когнітивних функцій людини та мозку Макса Планка Науки з Німеччини, які очолили дослідження, повідомляє Live Science.
Дослідження було опубліковано онлайн у лютому в журналі NeuroImage.
Хоча мовна мережа стає однією з найсильніших мереж у мозку, зв’язки при народженні слабкі. Коли ми вчимося говорити, зміцнюються зв’язки між різними ділянками мозку, які відповідають за різні типи обробки мови, такі як розпізнавання слів за звуками та інтерпретація значення речень, пояснив Анвандер. Різні мови можуть впливати на деякі типи її обробки більше. Дослідники хотіли побачити, як ці відмінності впливають на формування зв’язків у мозку.
Попередні дослідження виділили ділянки мозку, які активуються під час обробки мови. Вони переважно розташовані в лівій півкулі, хоча в слуховій обробці задіяні обидві сторони мозку, а область, яка оцінює наголос і інтонацію при вимові слів, знаходиться в правій півкулі.
У дослідженні взяли участь 94 учасники. Половина розмовляла лише німецькою, а інша половина – лише арабською, оскільки нещодавно оселилися в Німеччині. Незважаючи на те, що вони розмовляли різними мовами та виросли в різних культурах, учасники були дуже схожі з точки зору інших факторів, які можуть впливати на роботу мозку, таких як вік і рівень освіти.
Сканування мозку було отримано за допомогою «дифузійної МРТ», яка відстежує спрямовану рухливість молекул води, щоб ідентифікувати такі структури, як аксони, по яких вода може легко рухатися.
Сканування показало, що носії німецької мови мають підвищену зв’язність в областях лівої півкулі, залучених до обробки мови, порівняно з носіями арабської мови.
Анвандер зауважив, що німецька мова вважається синтаксично складною, тобто сенс речення витягується менше з порядку слів, а більше з граматичних форм слів. Таким чином, слова, значення яких залежать одне від одного, можуть стояти в протилежних кінцях речення. За його словами, зони синтаксичної обробки здебільшого знаходяться в передніх частинах лівої півкулі, тому більша зв’язність у лівій півкулі має сенс.
Навпаки, Анвандер описав арабську як семантично складну — хоча порядок слів у реченнях залишається більш фіксованим, значення слів можуть бути складнішими для декодування. Дослідники спостерігали посилення зв’язків між лівою та правою півкулями для носіїв арабської мови, що відображало це.
Цілком можливо, що мовна мережа, сформована рідною мовою людини, може впливати на інші нелінгвістичні когнітивні здібності, сказав Анвандер. Наприклад, на пам’ять німецькомовного може вплинути те, що йому доводиться слухати цілі речення, перш ніж розібрати їх значення.
На знімку: нове дослідження структурного сканування мозку показує, що ваш мозковий зв’язок значною мірою сформований вашою рідною мовою. (Зображення: © MPI CBS)