Історик Карло Вечче з Неаполітанського університету виявив докази того, що мати легендарного художника, інженера та винахідника Леонардо да Вінчі була черкешенкою, проданою в рабство до Італії.
Відомо, що Леонардо народився в 1452році і був позашлюбним сином флорентійського нотаріуса на ім’я П’єро д’Антоніо і жінки на ім’я Катерина. д’Антоніо був одружений чотири рази. Він народив 17 дітей, включаючи да Вінчі, який виріс у будинку свого батька і здобув непогану освіту.
Проте про особу матері генія, крім її імені, нічого невідомо. Багато дослідників схиляються до думки, що вона була бідною селянкою, можливо, заміжньою.
Але Вечче вважає, що Катерина була черкешенкою, викраденою на Кавказі і відданою в рабство.
На доказ своїх слів він представив документ від 2 листопада 1452, через шість місяців після народження Леонардо, що звільняв поневолену черкешенку на ім’я Катерина.
Нотаріусом, який завірив угоду, був батько да Вінчі.
«Коли я побачив цей документ, я не міг повірити своїм очам, — повідомив Вечче. — Я ніколи особливо не довіряв теорії, що вона була рабинею з-за кордону. І витратив місяці, намагаючись довести, що Катерина у тому нотаріальному акті не була матір’ю Леонардо, але зрештою всі документи, які я знайшов, це підтвердили. У той час багатьох рабинь звали Катеринами, але це єдине звільнення рабині на ім’я Катерина нотаріусом д’Антоніо. Крім того, в документі повно дрібних помилок і похибок, що, ймовірно, свідчить про те, що він нервував, коли складав його, тому що завести дитину з чужою рабинею було не дуже добре».
Відомо, що лише перші роки Леонардо провів з матір’ю, адже, коли батько одружився з багатою жінкою, забрав його до себе. Вважається, що розлучений з матір’ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах.
Пропонуємо вашій увазі кілька цікавих думок видатного художника і вченого.
- 1. Хто не карає зла, той сприяє йому.
- 2. Хто в страху живе, той і гине від страху.
- 3. Хто не цінує життя, той не заслуговує на нього.
- 4. Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи собі застосування, чахне.
- 5. Краще померти, ніж бути в неволі.
- 6. Противник, який розкриває ваші помилки, набагато корисніший, ніж друг, який приховує їх.
- 7. Хто може йти до джерела, не повинен йти до глека.
- 8. Ображаючи іншого, ти не дбаєш про самого себе.
- 9. Будь-яку перешкоду треба долати завзятістю.
- 10. Жалюгідний той учень, який не перевершує свого вчителя.
- 11. Ніщо не можна ані любити, ані ненавидіти, перш ніж не маєш про це ясного уявлення.
- 12. Устриці повністю розкривають раковини в повний місяць; краб, бачачи устрицю, кидає всередину її камінчик або водорість, так що устриця не може знову зімкнутися і стає здобиччю краба. Така доля тих, хто занадто багато відкриває рот і тим самим віддає себе на милість слухача.
- 13. Там, де бракує розумних доводів, їх замінює крик.
- 14. Ніщо так не зміцнює авторитет, як мовчання.
- 15. Той, хто йде за ким-небудь, ніколи не прийде першим.
- 16. Хто сперечається, посилаючись на авторитет, той застосовує не свій розум, а скоріше пам’ять.