Співробітники похоронного бюро виявили, що 82-річна жінка, яка нещодавно була оголошена мертвою в будинку для людей похилого віку в Нью-Йорку, жива. Це трапилося після аналогічного інциденту в Айові, коли медсестра оголосила 66-річну жінку з ранньою деменцією мертвою, але її виявили задиханою, коли співробітники похоронного бюро розстебнули мішок для трупа.
Про це пише у своїй статті Стівен Х’юз, старший викладач медицини британського Університету Раскіна.
На щастя, ці події дуже рідкісні. Але страх перед ними давній, що може підтвердити старий морський звичай. Під час пошиття брезентового саванну для померлого моряка йому пробивали ніс голкою. Вважалося, що введення голки в ніс є досить потужним стимулом, щоб розбудити будь-якого моряка, який насправді ще живий.
Підтвердження смерті в наші дні, на щастя, є набагато менш жорстоким.
Відсутність звуків серця та дихання протягом певного періоду часу, наявність фіксованих, розширених зіниць та відсутність реакції на будь-які подразники повинні означати, що людина померла. Усіх лікарів цьому навчають, і всі знають свої обов’язки.
На жаль, були випадки, коли смерть була підтверджена цим процесом, але згодом пацієнт подавав ознаки життя.
Упродовж багатьох років автор статті бачив, як це відбувається. Одного разу в лікарні колега констатував смерть жінки похилого віку, але незабаром вона знову почала дихати, і її пульс ненадовго відновився.
В іншому незабутньому випадку було викликано бригаду швидкої медичної допомоги зі словами: “Зупинка серця. Морг. Це не жарти!” Жінка прийняла передозування барбітуратів, прописаних від епілепсії. Її оглянув лікар загальної практики, котрий констатував смерть.
Але після прибуття в морг було помічено, що одна з її ніг сіпається. Болісне збентеження з усіх боків. І якщо я правильно пам’ятаю, вона одужала.
Невиконання належним чином процедури підтвердження смерті пояснює деякі випадки, коли людей помилково оголошували померлими. Побіжний огляд при відволіканні уваги може легко призвести до того, що ви не почуєте тони серця і не помітите поверхневе рідкісне дихання. Варто бути ретельним.
Однак деякі ліки, які отримував пацієнт, можуть ускладнити завдання.
Наркотики, токсини та холодна вода
Вважається, що седативні препарати якимось чином захищають мозок від ушкоджень, і це використовується для анестезії при серйозних хірургічних втручаннях, особливо якщо необхідно на якийсь час зупинити кровообіг.
Менш корисна та потенційно здатне викликати тривогу передозування седативних засобів знижує реакцію та пригнічує дихання та кровообіг, створюючи враження смерті, захищаючи мозок від гіпоксії (кисневого голодування). Пізніше, коли наркотик виводиться з організму, людина може прокинутися.
Діазепам (торгова марка Valium) та алпразолам (торгова марка Xanax) є причиною того, що людей помилково оголошують мертвими.
Деякі токсини можуть мати подібний ефект. Практикуючі вуду, яких називають Бокорами, очевидно, давали жертвам порошки, щоб вони здавалися мертвими. Повідомляється, що ці порошки містили невеликі дози тетродотоксину з риби фугу, щоб паралізувати жертву, яку згодом викрали перед похованням і поневолювали. Чи могли неврологічні ушкодження внаслідок процесу «зомбіфікації» пояснити популярний образ зомбі?
Занурення в холодну воду може призвести до ілюзії смерті через уповільнення серцевого ритму. Виживання після значного періоду часу у воді добре задокументоване.
У невідкладній медицині давно вчать, що пацієнт, який потонув, не вважається мертвим, поки його не зігріють. Повідомлялося про гарне неврологічне відновлення після періодів занурення у холодну воду до 70 хвилин.
Непритомність також може ввести в оману лікаря. Активація блукаючого нерва (найдовший черепний нерв в організмі) відбувається при непритомності, уповільненні роботи серця та зниженні артеріального тиску.
Це може пояснити дуже сумний випадок, про який повідомили із Гондурасу. Вважалося, що вагітна дівчина-підліток померла від шоку, почувши стрілянину у своєму районі. Її крик було чути в її могилі наступного дня після її похорону. Цілком можливо, що вона прокинулася після тривалої непритомності.
Схоже, що багато випадків відбуваються за межами Європи. Це може пояснюватися географічними відмінностями у процедурі медичного підтвердження смерті. Можливо, помилки виникають, коли люди з меншою ймовірністю можуть дозволити собі витрати на лікаря.
Якою б не була причина, про ці випадки пишуть у засобах масової інформації, тому що вони сенсаційні та привертають увагу, але зрештою вони дуже рідкісні.