Нобелівську премію з літератури отримав норвезький літератор Йон Фоссе

Нобелівську премію з літератури отримав норвезький літератор Йон Фоссе

5 жовтня 2023 року Нобелівський комітет визначився з премією з літератури. Її вручать норвезькому драматургу Йону Фоссе «за новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне».

В комітеті зазначили, що Фоссе представляє повсякденні ситуації, які «миттєво впізнаються у нашому житті».

Що відомо про Йона Фоссе

Йон Фоссе (Jon Fosse) – норвезький письменник та драматург, що пише новонорвезькою мовою “nynorsk”. Вважається одним із представників постмодернізму в норвезькій літературі. Дебютував як письменник 1983 року романом “Червоне, чорне”, що порушив тему самогубства і багато в чому задав тон його подальшій творчості. Загалом Фоссе написав чотири романи. Особливий стиль його прозових творів навіть отримав окрему назву – “мінімалізм Фоссе”.

Йона Фоссе називають найсильнішим драматургом Норвегії після Ібсена.
Крім того, пише книжки для дітей, новели та вірші. Він є одним із найзатребуваніших європейських драматургів, його п’єси ставлять у багатьох країнах світу – Німеччині, Франції, США та Японії. Також Фоссе почесно називають найсильнішим драматургом Норвегії після Ібсена.

“Радикально скорочуючи мову і драматичну дію, він виражає найпотужніші людські емоції тривоги і безсилля в найпростіших повсякденних термінах. Саме завдяки цій здатності викликати втрату людиною орієнтації, і тому, як це парадоксальним чином може забезпечити доступ до глибшого досвіду, близького до божественності, він став вважатися головним новатором у сучасному театрі”, – пише про творчість Фоссе Шведська академія.

В українському перекладі можна почитати лише один роман Фоссе “Ранок та вечір”. Його у 2007 році опублікував журнал “Всесвіт”.

З ким конкурував Фоссе?

Напередодні вручення британська The Guardian назвала найімовірніших претендентів на Нобелівську премію з літератури.

Розповідаємо, з ким конкурував Йон Фоссе.

Цань Сюе (справжнє ім’я Ден Сяохуа) – китайська письменниця-авангардистка та літературна критикиня, яка зійшла на літературну сцену у 80-ті роки ХХ століття.

Почала писати у 1983-му і видала своє перше оповідання “Мильні бульбашки в брудній воді” у січні 1985-го. Того ж року опублікувала ще два оповідання та обрала собі псевдонім, який дозволив їй писати, не розкриваючи своєї статі.

У 1990-х її абстрактний стиль і нетрадиційна форма оповіді привернули увагу критиків. Її твори інтерпретували як політичну алегорію, знаходячи там натяки на Культурну революцію та інші рухи ранньої КНР. Утім, сама авторка каже: “У моїх роботах немає жодного політичного підґрунтя”.

Наразі її вважають найвидатнішою китайською авторкою експериментальної літератури.

Українською мовою перекладів книжок Цань Сюе поки немає.

Харукі Муракамі – японський письменник і перекладач. Він навчався класичній драмі на факультеті театральних мистецтв університету Васеда. У 25 років відкрив свій джаз-бар, але через шість років продав його, вирішивши заробляти своїми творами.

Англійські переклади відкрили західному читачу магічний світ його творів. На сьогоднішній день його твори перекладені понад 50 мовами світу. Українські переклади Муракамі виходили у видавництві “Фоліо”, а його останньою книгою в українському перекладі стала “Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі”.

Загалом із початку своєї кар’єри Муракамі написав 15 романів та майже стільки ж збірок оповідань.

У 2022 році він провів спецвипуск свого “Радіо Муракамі”, щоб підтримати Україну, яка зазнала повномасштабного вторгнення Росії.

Джеральд Мурнейн – австралійський письменник-романіст. За 84 роки свого життя майже ніколи не покидав свій рідний штат Вікторія.

У 2018 році The New York Times випустила про нього велику статтю, де назвала імовірним Нобелівським лауреатом та “найвидатнішим із нині живих англомовних письменників, про якого більшість людей ніколи не чула”.

Українською твори Мурнейна теж не перекладені.

Перші дві його книги – “Тамарисковий ряд” (1974) і “Життя на хмарах” (1976) – це напівавтобіографічні розповіді про дитинство і юність. У 1982 році він видає роман “Рівнини”, що став одним з його найвідоміших творів. Він оповідає про режисера, який подорожує Австралією та хоче фільмувати рівнини під патронатом багатих землевласників. Цю оповідь критики називають метафізичною притчею про видимість і реальність, а також пародійним дослідженням традицій.

Маргарет Етвуд – канадська письменниця, поетеса, літературна критикиня, активістка захисту довкілля та жіночих прав. Двічі Лавреатка Букерівської премії: 2000 року за роман “Сліпий убивця” і 2019 року за роман “Заповіти”.

Перші твори написала у 6 років, а у 16 вирішила стати письменницею. А через два роки вступила до Вікторія Колледж Університету Торонто, де на сторінках журналу Acta Victoriana почала публікувати власні вірші та статті.

Один із найвідоміших творів Етвуд – роман-антиутопія “Оповідь служниці” (1985). Він мав екранізацію 1990 року, зняту режисером Фолькером Шлендорфом, а знятий за твором серіал, що вийшов 2017 року, став хітом. Серіал став таким успішним, що письменниці довелося дописувати продовження для сценарію нових сезонів.

У 2018 році Етвуд підписала звернення Американського ПЕН-центру на захист викраденого та ув’язненого Росією режисера Олега Сенцова. А з початком повномасштабного вторгнення публікує інформацію про війну в Україні в своїх соцмережах.

Українською перекладено чотири романи письменниці, всі вони вийшли у видавництві КСД.

Салман Рушді – британський письменник, критик, публіцист індійського походження, засновник Міжнародного парламенту письменників.

Його перший роман “Ґрімус” вийшов у 1975 році й не мав комерційного успіху. Але вже друга книга Рушді “Опівнічні діти” (1981) принесла йому популярність. За цю книгу він отримав багато нагород, серед яких Букерівська премія. Пізніше, у 1993 році, за цей же роман Рушді відзначили “Букером Букерів” – нагородою за найкращий роман, що коли-небудь удостоювався Букера.

У 1989 році був опублікований четвертий, найзнаменитіший і найскандальніший роман письменника “Сатанинські вірші”. Він викликав резонанс у всьому світі, а в Індії, Судані, Єгипті, Саудівській Аравії і багатьох інших мусульманських країн заборонили видавати книги Рушді. Від рук релігійних екстремістів загинув японський перекладач, були поранені італійський перекладач і норвезький видавець, біля магазинів з книгою в Англії підривали бомби.

Сам Рушді довгий час ховався від імовірних переслідувачів. Втім, 12 серпня 2022 року чоловік напав на письменника прямо на сцені під час виступу в США. У нього була пошкоджена печінка, перерізані нерви на руці, поранене око. Нападником виявився 24-річний Хаді Матар із Нью-Джерсі, він зізнався, що прочитав лише дві сторінки “Сатанинських віршів”.

Українською твори Рушді виходили у Видавництві Жупанського та Видавництві Старого Лева.

Ласло Краснагоркаї визнаний у світі угорський письменник, він є лавреатом Букерівської премії 2015 року. Ласло прославився своїми антиутопічними гротескними притчами про ізольованих від зовнішнього світу людей.

Йому 69 років, його твори знають від Сполучених Штатів до Японії. Американська письменниця та дослідниця постмодернізму Сюзан Зонтаг назвала Краснагоркаї “угорським майстром апокаліпсису, згадуючи Гоголя та Мелвілла”, а німецький письменник Ві́нфрід Ге́орг Зе́бальд писав про нього: “Універсальність бачення Краснагоркая розвіює всі наші сумніви щодо сучасної літератури, пов’язаної з Гоголем, автором “Мертвих душ”.

Людмила Уліцкая – російська письменниця. Їй 80 років, і в Україні вона відома тим, що у березні 2014 підписала звернення російських діячів культури проти окупації Криму, а 2018 року стала на захист українського режисера, на той момент політв’язня російської тюрми Олега Сенцова. Одразу після відкритого нападу Росії на Україну на початку повномасштабного вторгнення вона публічно заявила, що “Відповідальність людей, які сьогодні влаштували цей кривавий балаган надзвичайно велика… Я думаю, …буде суд на кшталт Нюрнберзького чи Гаазького, який розглядатиме дії людей, які сьогодні цю війну затіяли”. Врешті наприкінці 2022 року емігрувала до Німеччини.

Румунському письменнику, літературному критику та поету Мірчі Картереску 67 років. Також він є теоретиком румунського постмодернізму. Його твори перекладені щонайменше на 23 мови світу. Його вже двічі висували на Нобелівську премію від румунської Спілки письменників.

Один з найпопулярніших творів Картареску є “Левант” (рум . Levantul) — поетичний героїчний епос, який, окрім цього, занурює читача в історію румунської літератури.

Його проза різноманітна – від фентезі до автобіографічних романів та оповідань. Проте жоден його твір українською не був перекладений.

Томас Пінчон – загадковий американський письменник-постмодерніст, автор великої кількості прозових творів. Про нього мало що відомо: він не з’являється на люди, не дає інтерв’ю, у мережі є буквально сім його фото, і ніхто не знає, де і як він живе. Із того, що знаємо: йому 86 років, і народився він на північному березі Лонг-Айленду, штат Нью-Йорк. У Корнелльському університеті вивчав прикладну фізику, але не довчився, а пішов служити у Військово-морські сили США. А після служби змінює свою спеціальність на англійську літературу. Із 1960 по 1962 рік працював у Сіетлі на корпорацію “Боїнг”, займаючись створенням технічної документації.

Українською його твори “Веселка тяжіння” та “Виголошення лоту 49” перекладені і видані Видавництвом Жупанського (2021 та 2017 роки). Збірка короткої прози “Нетямущий учень” виходила у “Темпорі” (2018 рік). “Смерть і милість у Відні” виходила 2015 року в журналі іноземної літератури “Всесвіт”.

Хто ще отримав Нобелівську премію за 2023 рік?

У Стокгольмі триває так званий Нобелівський тиждень. Наразі Нобелівський комітет вже назвав лауреатів у кількох галузях.

Нобелівську премію з фізики отримали науковці П’єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л’Юільє за “експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії”. 

А лауреатами “Нобеля” у галузі фізіології та медицини стали біохімік Каталін Каріко та імунолог Дрю Вайсман, чиї дослідження сприяли розробці ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19. 

Нобелівську премію з хімії 2023 року за відкриття та розробку квантових точок отримали вчені Мунгі Бавенді, Луї Брус та Олексій Єкімов. 

Відкрийте більше з Третє Око. Головні новини України та світу

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання

Прокрутити вгору