Сьогодні, 15 листопада, ООН повідомила, що на Землі тепер живе 8 мільярдів людей. Але наша планета не завжди була такою людною.
Приблизно 300 000 років тому, коли Homo sapiens, ймовірно, вперше з’явився, наша загальна популяція була невеликою — від 100 до 10 000 осіб. За словами Джоела Е. Коена, керівника лабораторії популяцій Університету Рокфеллера та Колумбійського університету в Нью-Йорку, на початку було так мало людей, що знадобилося приблизно 35 000 років, щоб людська популяція подвоїлася.
Після винаходу сільського господарства між 15 000 і 10 000 років тому, коли на Землі було від 1 мільйона до 10 мільйонів людей, знадобилося 1500 років, щоб людське населення подвоїлося. До 16 століття час, необхідний для подвоєння населення, скоротився до 300 років. А до початку XIX століття минуло лише 130 років.
З 1930 по 1974 рік населення Землі знову подвоїлося лише за 44 роки. Але чи очікується, що популяція людей продовжуватиме зростати такими темпами? І чи існує верхня межа того, скільки людей може утримувати наша планета?
За словами Коена, у 1679 році Антоні ван Левенгук, вчений і винахідник мікроскопа, передбачив, що на Землі може проживати 13,4 мільярда людей. Він підрахував, що Голландія займає 1 частину з 13 400 населеної території Землі, і таким чином помножив населення Голландії в 1 мільйон людей на 13 400.
«Розкид в оцінках того, скільки людей може утримувати Земля, з часом збільшується», а це означає, що немає єдиної думки щодо того, скільки Homo sapiens може утримувати наша планета, сказав Коен Live Science.
«Майбутнє населення світу залежить від поєднання виживання та відтворення», — сказав Патрік Герланд з відділу народонаселення ООН (ООН) у Нью-Йорку. «Якщо у вас співвідношення двоє дітей на пару, ви можете продовжувати рухатися до більш-менш стабільного розміру популяції. Як тільки ви дійдете до числа менше двох, від одного покоління до наступного, ваше населення буде скорочуватися. Якщо ви перевищите це і більшість людей виживе, тоді ваше населення зросте».
Багато країн з низьким рівнем доходів мають високий рівень народжуваності, але також високий рівень дитячої смертності та меншу тривалість життя. Але, як сказав Герланд, «усе більше і більше країн, досягнувши певної стадії соціально-економічного культурного розвитку, мають тенденцію зближуватися до двох дітей [на пару] або менше». Це означає, що в той час як доступ до медичної допомоги збільшує тривалість життя, що свідчить про зростання чисельності населення, це, як правило, відбувається в країнах, де рівень народжуваності падає.
Глобальне зростання населення досягло піку в 1960-х роках і відтоді сповільнилося. У 1950 році середній рівень народжуваності становив 5,05 дітей на жінку, згідно з даними Відділу народонаселення ООН. У 2020 році воно впало до 2,44 дитини на жінку.
Як пояснив Герланд, «на даний момент науковий консенсус полягає в тому, що чисельність населення світу досягне свого піку дещо пізніше в цьому столітті. Згідно з прогнозами, чисельність населення світу досягне 10,4 мільярда людей десь у 2080-х роках і залишатиметься там до 2100 року. Відділ народонаселення ООН Але Герланд підкреслив, що чим далі демографи дивляться в майбутнє, тим більш спекулятивними та непевними стають їхні прогнози.
Кількість людей, яких може утримувати Земля, не є фіксованою цифрою. Те, як люди виробляють і споживають природні ресурси, впливає на те, як наше довкілля зможе підтримувати майбутнє населення. Як сказав Герланд: «Коли справа доходить до “вантажопідйомності” Землі, це питання способу виробництва, способу споживання, хто має доступ до чого і як.”
Іншими словами, може існувати верхня межа кількості людей, що їх може утримувати Земля, але ми точно не знаємо, яка ця цифра. Вона змінюється залежно від того, як ми виробляємо, споживаємо наші ресурси та керуємо ними.
За словами Коена, якщо ми хочемо вплинути на те, скільки людей може утримувати планета Земля, нам потрібно буде вирішити, «скільки людей хочуть ягуарів з чотирма колесами, а скільки — ягуарів з чотирма ногами».
Раніше повідомлялося, що людство може спіткати масове вимирання для звільнення місця для нових форм життя.