26 лютого 2024 року Глава УГКЦ Святослав урочисто проголосив початок беатифікаційного процесу Блаженнішого Любомира Гузара. Проголошення відбулося під час подячного Молебню з нагоди завершення Року Блаженнішого Любомира, у 91-річчя від дня його народження.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
У Декреті проголошення зазначено, що упродовж шести років від переставлення до вічності світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара, сила його слова і духу слугує людям підтримкою та орієнтиром у щоденному житті, особливо під час цієї страшної війни.
31 травня 2017 року Патріарх Любомир спочив у Господі в м. Києві і 5 червня його тіло було поховане в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового.
«Відтоді Божий люд розпочав виявляти особливу духовну шану стосовно особи Любомира Гузара, не так молячись за його упокій, як просячи в нього заступництва, засвідчуючи славу його святості через численні записи в книгах пам’яті, встановлених біля його гробу. Ці записи вказують на отримані знаки, ласки та оздоровлення», — зазначив Блаженніший Святослав у Декреті.
Розслідування щодо беатифікації та канонізації Блаженнішого Любомира розпочато з огляду на численні звернення поодиноких людей та спільнот вірних, а також з огляду на присутність серед численної частини Божого люду спонтанної слави святості, що спонукає християн до молитви за посередництвом світлої пам’яті Любомира Гузара.
Заявником цієї справи з уряду (exofficio) є Київська архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви.
Постулятором у справі беатифікації та канонізації Блаженнішого Любомира Глава УГКЦ окремим декретом іменував отця Павла Локотя.
Що означає беатифікація
Беатифіка́ція (лат. beatificatio, від beatus — щасливий, блаженний і facere — робити) — це офіційне зарахування спочилого праведника або мученика до лику блаженних у Католицькій церкві. Це попередній етап канонізації.
Ось деякі ключові моменти беатифікації:
- Процес: Щоб розпочати процес беатифікації, подається прохання до Ватикану. Після ретельного вивчення життя та чеснот кандидата, а також ймовірних чудес, пов’язаних з його заступництвом, Папа Римський може проголосити його блаженним.
- Вшанування: Блаженні можуть шануватися віруючими, але їхнє вшанування зазвичай не є обов’язковим для всієї Церкви. Воно може мати місцевий характер або обмежуватися певною релігійною спільнотою.
- Відмінність від канонізації: Канонізація є остаточним етапом визнання святості, коли людина зараховується до лику святих. Беатифікація ж є лише попереднім кроком, і не всі блаженні згодом стають святими.