Щойно оприлюднене свідоцтво про смерть королеви Єлизавети містить лише одне слово під причиною її смерті – старість.
У повсякденній мові ми могли б говорити про людей, які помирають від старості. Але хто насправді помирає від старості, з точки зору медицини, у 21 столітті?
Така невизначена причина смерті не лише викликає запитання про те, як хтось помер, вона також може бути важкою для сім’ї та близьких, які залишилися позаду.
Основними причинами смерті в Англії та Вельсі є деменція та хвороба Альцгеймера; хвороба серця; цереброваскулярні захворювання (наприклад, інсульт); рак; та COVID. Інші помітні причини включають хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів (такі як астма); грип; пневмонія.
Фактично, «старість» як причина смерті – поряд з нечітким описом «слабкості» – часто класифікується як «симптоми, ознаки та неточно визначені стани».
Ця остання категорія входить до 10 найбільших причин смерті. Але наразі це значно нижче за COVID, а в середньому за п’ятирічний період – за грип і пневмонією.
Цікава історія
Старість, як категорія спричинення смерті, має довгу історію. Це було основною причиною смерті в 19 столітті, поряд з нечітким описом «знайдено мертвим».
У середині 19-го століття реєстрація чиєїсь смерті перейшла від священнослужителів до світських із Законом про реєстрацію народжень і смертей 1836 року (Великобританія).
Потім була знакова публікація «Класифікація причин смерті Бертійона», написана французьким статистиком і демографом Жаком Бертійоном.
Канадський філософ Ян Хакінг писав, що смерть від будь-чого, крім того, що внесено в офіційний список, є «незаконною, наприклад, померти від старості».
Можна сказати, що це трохи гіперболічно. Напевно, до кінця 19 століття померти від старості не було заборонено законом?
Це свідчить про те, що надання точної причини смерті є важливим, оскільки це цінний інструмент для відстеження тенденцій смертності на різних рівнях населення.
Згодом «старість» стала останньою фразою для опису невідомої причини смерті. Або це стало корисним, коли людина могла померти від низки ускладнень, але де було непрактично чи етично замовляти розтин, щоб знайти точну основну причину смерті.
Травма для родини
Дослідження показують, що сім’ї хочуть отримати інформацію про те, як помер їхній близький не лише тому, що це може бути корисним для вирішення їхніх власних проблем зі здоров’ям.
Невідома причина смерті може посилити горе та травму, особливо якщо смерть була раптовою чи несподіваною.
Дослідники давно стверджують, що сім’ї формують постійні стосунки з коханою людиною після її смерті.
З’ясування того, як вони загинули, є частиною того, як члени сім’ї, які залишилися, справляються зі своїм горем і вшановують пам’ять про померлого.
Хороша смерть
Ми можемо вирішити, що просити більше інформації про те, як королева померла у віці 96 років, — це просто жахливе хвилювання.
Ми можемо вирішити, що королівська родина заслуговує на конфіденційність навколо інтимних подробиць смерті королеви.
Проте конкретна причина смерті людини, яка жила привілейованим життям і померла у похилому віці, наприклад, може розповісти нам багато про те, як вести здоровий спосіб життя та планувати хорошу смерть.
Марк Трабскі, старший науковий співробітник Університету Ла Троб
Цю статтю перепубліковано з The Conversation