У Києві відкрили розслідування щодо 1309 підозрюваних у зраді та притягнули до відповідальності 450 колаборантів. Інших, звинувачених у зраді своєї нації, вистежують і вбивають бійці руху опору.
Про це ідеться у статті британського видання Daily Mail.
Коли росіяни захопили місто Балаклія на сході України, вони перетворили центральний відділ поліції на базу жорстокості.
За півроку перебування під ворожою окупацією десятки місцевих жителів були зачинені в переповнених камерах підвалів. Ті, що вижили, розповідали, як їх тягнули до камери тортур, де їх били, вбивали струмом і змушували терпіти імітаційні страти.
Згідно з документами, отриманими після визволення міста минулого місяця під час приголомшливої контрнаступальної операції України, допити проводили співробітники Федеральної служби безпеки Росії.
Проте слідчим допомагали місцеві маріонетки, такі як Олег Калайда, безробітний колишній начальник охорони на пташній фермі, якого підвищили до начальника міліції після того, як погодився служити кремлівським поплічником.
Останніми місяцями жахливі історії, які з’являються у звільнених містах, таких як Балаклія, (залізничний вузол із 30 000 жителями), стали жахливо знайомими: про звірства росіян, масові могили, тортури та військові злочини. Проте незручна правда полягає в тому, що деякі українці допомагали Володимиру Путіну у військових злочинах і крадіжці української землі.
Київ уже відкрив розслідування щодо 1309 підозрюваних у зраді та розпочав кримінальне переслідування 450 колабораціоністів, звинувачених у зраді власного народу та сусідів.
Інших вистежують і вбивають бійці опору. У списку, переданому цій газеті джерелом у київській владі, зазначено 29 таких вбивств із відплати, а також ще 13 замахів, у результаті яких деякі цілі були поранені.
Ненависні невдахи
«На колабораціоністів оголошено полювання, їхнє життя не охороняється законом», — заявив радник МВС Антон Геращенко. «Наші спецслужби їх ліквідують, розстрілюють, як свиней».
Ці ненависні «невдахи» — термін, використаний одним міністром українського уряду — побачили в окупації Росією шанс захопити владу, гроші та статус.
Серед тих, хто отримав ключові посади, є педофіл, весільний тамада та вуличний прибиральник, який любить розмовляти з камінням.
У Василівці, містечку на півдні України, Наталія Романиченко, колишня актриса, яка продає вареники та ковбаси в Інтернеті, стала мером Путіна. Мати-одиначка, вона публікує в соціальних мережах фотографії своїх двох маленьких синів у радянській військовій формі.
В іншому місті злочинного авторитета, якого на державному телебаченні використовували як пропагандиста Кремля, призначили на посаду мера.
Колабораціоністи в Харківській області покинули свої пости, коли українські війська наступали минулого місяця. «Вони намагалися втекти до Росії, але росіяни їх не пустили», — сказав один прокурор, який брав участь у полюванні на них.
Типовим з числа колаборантів був Калайда, який ходив по Балаклії як начальник міліції під час московської окупації, перш ніж його спіймали українські силовики під час спроби втечі на контрольовану Росією територію. 48-річний колишній поліцейський, якому, схоже, було важко знайти роботу, оскільки його останнім місцем праці була посада охоронця на птахофабрики. І він втратив її три роки тому, згідно з документами, знайденими після його затримання.
Місцева влада повідомила українським журналістам, що він «співпрацював з ворогом за власним бажанням» і був нагороджений росіянами званням генерала. Тепер йому загрожує до 15 років позбавлення волі за державну зраду.
Повідомляється, що дружина Калайди, яка працювала на гарячій лінії пожежної служби, також була колабораціоністкою, хоча вона уникла арешту.
Інші розповідали про муки, яких зазнавали під час правління Калайди на посаді начальника поліції, зокрема одному чоловікові відрізали вухо, а інший помер після жорстокого побиття.
«Тортури були різні, — розповідає Сергій Болвінов, керівник слідчого відділу поліції Харківської області. «Я не буду описувати їх усіх… але найлегшим було катування електрикою».
Один чоловік, якого утримували у відділку міліції Балаклії, розповів, як охоронці вимкнули шумну вентиляційну систему, щоб усі могли чути крики від болю людей, яких били електричним струмом.
Не дивно, що існує глибока злість і озлобленість до колабораціоністів. Такі звірства зруйнували будь-яку симпатію до Росії в прикордонних регіонах України.
Іншим підозрюваним колабораціоністом є 45-річний Дмитро Чигринов, злочинець, якого звинувачують у викраденні та побитті заручників на сході України. Його звільнили під лише за шість днів до вторгнення.
Його звинувачують у тому, що він вивісив російський прапор, коли прийшли путінські війська, потім забезпечував продовольством ворожі сили, таємно передавав імена співробітників правоохоронних органів і намагався усунути з посади затриманого мера, щоб його замінити.
Кримінальний авторитет навіть з’явився на російському телебаченні – під назвою громадського активіста – вихваляючи окупантів. Тепер він повернувся за ґрати, йому загрожує тривалий термін ув’язнення за зраду своєї країни, а також попередні звинувачення у викраденні та насильстві.
“На моїх братів донесли сусіди”
Інші зрадники ще більш недолугі. За словами одного з радників президента, «мера» Бердянська, великого порту, було засуджено за сексуальні злочини над дітьми.
Одна жінка, яку журналіст британського видання зустрів поблизу Чернігова, розплакалася після того, як розповіла мені про вбивство двох своїх братів, яких російським військам видав сусід із її села.
Інша жінка, яка утримувалася в підвальних камерах Балаклії, була шокована поведінкою деяких сусідів. «Я знаю багатьох людей більше 40 років, і в багатьох випадках, як виявилося, я помилялася щодо них», — сказала вона.
Зараз вона покинула щойно звільнене місто без бажання повертатися. «Важко жити з людьми, якщо знаєш, що вони займаються доносами», – сказала вона.
Минулого тижня, стривожений українськими успіхами, Путін анексував чотири окуповані регіони після поспішно проведених фіктивних референдумів.
Серед тих, хто представляв чотири вкрадені регіони, був Володимир Сальдо, колишній мер міста Херсона.
Через три тижні після початку повномасштабного вторгнення в лютому Сальдо написав у соцмережах, що «Херсон — це моя душа, Херсон — це Україна», але через кілька місяців стояв у Кремлі.
Сальдо пережив спробу отруєння два місяці тому після того, як був доставлений до лікарні на лікування в Криму. Російські джерела повідомили, що «його розум почав затуманюватися, а пальці заніміли» після того, як він поїв їжу, приготовану новим шеф-кухарем.
Іншим колабораціоністам пощастило менше. Було щонайменше 29 підозрілих смертей.
Колишній народний депутат України, якого раніше звинувачували у жорстокому поводженні з дітьми, загинув у результаті прицільного ракетного удару. Він втік до Росії в 2014 році після початкового вторгнення Путіна, а потім з’явився у Херсоні і оголосив про радість від повернення на «батьківщину».
Вважається, що такі вбивства є результатом дій руху опору. Координований українськими силами спеціального призначення, він стає все більш організованим. Серед нещодавніх загиблих – Іван Сушко, весільний тамада, призначений мером міста в Запорізькій області, який загинув у серпні після того, як його автомобіль підірвали.
Партизани прагнуть поширювати страх через такі вбивства, знищуючи склади зброї, руйнуючи інфраструктуру для ліній постачання та погрожуючи жителям, які співпрацюють з ворогом.
В одному місті активісти виклали в Інтернет фотографії місцевого кладовища з іменами колабораціоністів, наклеєними на надгробки. Їхні дати народження правильні, але дати смерті залишено порожніми.
Послання лідерів України, оскільки їхні війська продовжують просуватися вздовж фронту, є таким же різким. Як сказала цього тижня віце-прем’єр-міністр Ірина Верещук: «Я маю особисту пораду колабораціоністам: тікайте».
