Багато речей у природі розмивають межі, які ми намагаємось намалювати навколо них. Це правда і щодо супутника Юпітера Ганімеда, найбільшого в Сонячній системі.
Космічний телескоп Вебба (JWST) уважніше розглянув Ганімед, місяць, який схожий на планету, щоб краще зрозуміти його поверхню.
Ганімед, по суті, є планетою, за винятком того, що він не обертається навколо Сонця. Якби він обертався навколо Сонця замість Юпітера, його було б неможливо відрізнити від планети. Він має диференційовану внутрішню структуру з розплавленим ядром, який створює магнітне поле. Він має кремнієву мантію, дуже схожу на земну, і складну крижану кору з глибоким океаном, зануреним під нею. У нього є атмосфера, хоча вона тонка. Він також більший за Меркурій і майже такий же великий, як Марс.
За словами авторів нового дослідження, Гінмед – це архетип водного світу.
Але навіть незважаючи на всі ці знання про величезний місяць, є деталі, які ще належить розкрити. Особливо це стосується його складної поверхні.
Команда дослідників із США, Європи та Японії досліджувала поверхню Ганімеда за допомогою інструментів NIRSpec і MIRI JWST. Їх результати опубліковано в статті під назвою « Склад і термічні властивості поверхні Ганімеда на основі спостережень JWST/NIRSpec і MIRI».
На поверхні Ганімеда переважають два типи рельєфу: яскраві, крижані з жолобами та темніші області. Світлі області займають приблизно дві третини поверхні, а темні — решту. Обидва типи є стародавніми, але темніші регіони давніші, а також багато кратерованих. Ці два типи змішуються, причому світліша місцевість прорізає смуги по темній місцевості.
Діапазон температур Ганімеда означає, що чистий лід CO2 не очікується на поверхні місяця. Спостереження JWST показують, що частина СО2 утримується у водяному льоду, хоча лише близько 1% за масою. Решта знаходиться в пастці різних мінералів і солей.
Що ж до водяного льоду, JWST виявив, що в полярних регіонах його більше. У цих областях енергійні іони Юпітера опромінюють поверхню Ганімеда. Автори пишуть, що це можна пояснити «… поєднанням мікрометеороїдного садівництва, викопування льоду та іонного опромінення». Після цього відбувається повторне накопичення водяної пари на нельодових матеріалах, утворюючи чистіший водяний лід, який JWST легко виявив.
Відносини між Юпітером і Ганімедом схожі на відносини між Сонцем і Землею. Сонячний вітер вдаряє по магнітосфері Землі так само, як плазма Юпітера вдаряє по задній стороні Ганімеда. Мало того, магнітне поле Ганімеда взаємодіє з полем Юпітера, допомагаючи створювати йому полярні сяйва.
Ганімед і Юпітер перебувають у складних стосунках, і деякі з них поширюються на хімію поверхні Ганімеда, де плазма Юпітера вдаряється об полюси місяця та опромінює лід. Хоча це дослідження покращило наше розуміння цього та інших аспектів, воно не дає нам тих відповідей, яких ми прагнемо.
Ганімед — дивовижний супутник, майже планета. Ми знаємо, що він, ймовірно, утворився із залишків матеріалу в субтуманності Юпітера, але це було мільярди років тому. З тих пір багато чого сталося, і це призвело до того, що ми бачимо світ з теплим, потенційно життєздатним океаном, більшим за всі океани Землі разом узяті.
Ці спостереження JWST є найдетальнішими, але, за словами авторів, ми не зовсім готові їх повністю інтерпретувати. Коли ми це зробимо, напевно буде ще кілька сюрпризів.
За матеріалами сайту Universe Today