Перейти до вмісту
Головна » Історія » Галичанин, який першим сфотографував найдавніший рукопис Книги Пророка Ісаї

Галичанин, який першим сфотографував найдавніший рукопис Книги Пророка Ісаї

Рукопис Книги Ісаї

Здавалось би, який зв’язок може бути між палестинською Землею Обітованною та усім тамтешнім біблійним спадком і… Галичиною? А він є. Вихідець з Тернополя Самуель Швайґ першим сфотографував знайдені у кумранських печерах “сувої Мертвого Моря” і серед них була Книга Пророка Ісаї. Про це розповідає у блозі на фейсбуці Микола Бандрівський, археолог, голова Археологічної комісії у Науковому товаристві імені Шевченка у Європі.

——————-

Чи не в кожному українському домі є Святе Письмо. Змалечку ми усвідомлюємо, що саме воно є найціннішим дороговказом у житті кожного з нас. І, мабуть, дехто з нас чув, що є така наука – біблійна археологія, фахівці якої розкопують і вивчають усе, що пов’язане зі старозавітними патріархами, пророками і життям нашого Спасителя.

Так от, здавалось би: який зв’язок може бути між отією палестинською Землею Обітованною та усім тамтешнім біблійним спадком і… Галичиною?

Повірте, я й сам – як і ви – був неймовірно здивований тим, що у нашому Тернополі народився чоловік, який не лише був прямим учасником відкриття і дослідження так званих Кумранських рукописів але й був одним із перших фахових фотографів, який зазнимковував їх одразу ж після віднайдення..!

Мова йде про Самуеля Йосифа Швайґа, який народившись у 1905 році в Тернополі, виростав на берегах тутешнього Серета. І, саме місцеві тернопільські краєвиди пробудили у тоді ще маленькому Самуелеві, невмолимий потяг до фотографії.

Читайте також: Землетруси у Львові: скільки разів і коли трясло Галичину

Але, життя – штука часом жорстка і у 1922 році сімнадцятилітній Самуель емігрує на терени історичного Ізраїля, який на той час був підмандатною Палестиною.

На цьому фото – молодий Самуель Йосиф Швайґ, невдовзі після від”їзду із Галичини.

За якийсь час мудрі люди із Єврейського Національного Фонду розпізнали у Самуелеві перспективного і висококласного фотомайстра. Найбільше їм імпонувала скрупульозність отого єврейського галичанина до деталей і, разом з тим, вроджене відчуття смаку, кольору й естетики. Завдяки цим своїм якостям Самуелеві Швайґу вже у перших роках вдалося збити початковий капітал і відкрити свою фотомайстерню на вулиці Ханевіім (Пророків) в Єрусалимі. І, до речі, перші кольорові фотографії, які були зроблені у Палестині, були зроблені саме нашим Самуелем Швайґом.

Однак, любов до старожитностей із якою молодий Самуель зростав на Тернопільщині, безконечно фотографуючи у різні пори року і під різним освітленням тутешні замки, не полишала його і там – на землі його предків. Талант Самуеля помітили і вже невдовзі він став Головним фотографом місцевого Департаменту старожитностей, який із 1938 року був розміщений у Палестинському археологічному музеї (інша його назва – Музей Рокфеллера).

Отож, коли у 1946-1947 роках у кумранських печерах були виявлені перші “сувої Мертвого Моря” і серед них Книга Пророка Ісаї, коментар на Книгу Пророка Аввакума та інші рукописи, написані більше двох тисячоліть тому на пергаменті і папірусі, то їх документальна фотофіксація була доручена, серед інших, й нашому Самуелеві Швайґу. Він, зокрема, зафотографував чи не найціннішу знахідку зі всього корпусу кумранських рукописів – Великий сувій Пророка Ісаї (науковий шифр: 1QIsaВ), який написаний івритом на 17 пергаментних листках і включає усю (!) Книгу Ісаї від початку до кінця. (Про унікальність цього пергаментного рукопису свідчить й те, що це найбільш давня і повна копія Книги цього Пророка, яка майже на цілу тисячу років старша за найбільш давні єврейські манускрипти).

Фотографії, зроблені тоді Самуелем Швайґом із тих старозавітних рукописів, виявилися настільки високопрофесійними, що одразу ж були опубліковані у провідних наукових виданнях світу, а сам наш земляк став Почесним членом Королівського фотографічного товариства Великобританії, а у 1977 році був удостоєний звання Якір Єрушалаїм – “Достойний громадянин Єрусалиму”.

Самуель Швайґ

…Отакі-от дивні й несподівані оказії підкидає нам, час-до-часу, давня історія нашої Західної України. Якого б етнічного кореня не був отой передвоєнний галичанин, але усюди, куди б його не закинула доля, він завжди демонстрував свій високий професіоналізм, набутий у галицькому краї і безпомилкове відчуття тяглості із тими давніми історичними епохами, коли історія цивілізованого світу тільки-но починала творитися…