Одностатева пара з України одружилася у Британії через рік після втечі від російсько-української війни.
Про це написала газета The Guardian.
Юлія і Тетяна довго обдумували дату свого весілля, перш ніж вирішили, що це має бути 1 березня – рівно через рік з дня, коли вони втекли від війни в Україні.
«Ця дата мала б бути сумною річницею, річницею того, як ми залишили старе життя позаду, але ми вирішили переписати цю історію і зробили її нашим особливим ювілеєм, — сказала 42-річна Тетяна. — Ми багато втратили, і є багато зла в цьому світі, але ми перетворили це зло на щось добре».
44-річна Юлія додала: «Ми вирішили обміняти поганий спогад на кращий».
Вони одружилися в ратуші Ріплі в Дербіширі в присутності найближчих друзів, описуючи це як «щось дуже особливе».
Того дня вони одягли однакові футболки з цитатами «Love you to the moon and back». «Я знаю, що це дуже поширена фраза, але для мене це завжди стосувалося наших почуттів і наших стосунків», — сказала Тетяна.
Пара разом 10 років і давно мріяла одружитися. Але одностатеві шлюби та цивільне партнерство не визнаються в Україні, незважаючи на надію на запровадження законів про права ЛГБТ після усунення проросійського президента країни в 2014 році.
Обставини їхнього весілля є гіркими для пари, яка завжди знала, що їм доведеться поїхати за кордон, щоб одружитися, але ніколи не очікувала, що це зробить у контексті російського вторгнення в їх рідну країну.
«Дійсно було дуже дивно, що наша мрія збулася, але таким дивним чином. Було важко», – сказала Тетяна. «Це не та ціна, яку ми очікували заплатити за одруження», — додала Юлія, яка родом з Росії.
Пара, яка працювала перекладачами в Україні, сказала, що повномасштабне вторгнення Росії підкреслило їх нестійкість як пари, оскільки вони не могли юридично оголосити про свої стосунки, тому їхнє рішення одружитися було частково «прагматичним», сказала Юлія. .
«Офіційно ми були просто друзями. Ми складали свої заповіти на користь один одного, але це єдиний офіційний зв’язок між нами в Україні», – сказала Тетяна.
«Любов і романтика — це чудово, але ми такі крихкі й швидкоплинні. Офіційний шлюб – це щось дуже законне та надійне, і коли йде війна, це так важливо, щоб люди були захищені».
Подружжя живе в Белпері, графство Дербішир, куди вони спочатку переїхали зі своїми спонсорами, Сарою та Хелен Барлі-МакМаллен, які створили групу спеціально для допомоги ЛГБТ-українцям у Великобританії.
Відтоді вони переїхали у власну орендовану квартиру неподалік. Обоє є самозайнятими перекладачами, і Юлія зараз також працює неповний робочий день у коледжі, тоді як Тетяна також шукає роботу, щоб допомогти їй повністю інтегруватися у британське життя.
Хоча вони сподіваються повернутися в Україну після війни, подружжя каже, що вони процвітають у своєму новому житті у Великобританії, особливо живучи серед людей, які так сприймають їхні стосунки.
«Це все-таки неймовірно чудово, що тут таке визнання», — сказала Тетяна. «Нас не відмовляють. Коли ми говорили людям, що збираємося одружитися, абсолютно ніхто не казав: «Але ж ви дві жінки!» Усі просто вітали.
«Це було і залишається таким чудовим».
Раніше повідомлялося, що до Верховної Ради подано законопроєкт про одностатеві шлюби. Якщо законопроєкт буде прийнято, то закріпити на юридичному рівні свої стосунки зможуть військові та цивільні одностатеві пари.
Священнослужителі Православної Церкви України виступили проти створення інституту “реєстрованого партнерства”, що передбачає поданий до парламенту законопроєкт № 9103.
Священнослужителі переконані, що відповідний законопроєкт “несе загрозу для суспільної моралі”, зокрема для “фізичного та морального здоров’я дітей та їхнього права на виховання в сім’ї, що створена на підставі шлюбу чоловіка і жінки”.
Крім того, у ПЦУ вважають, що ухвалення законопроєкту в результаті може погіршити демографічну ситуацію в Україні.
Читайте також: