Галактика NGC3799 знаходиться на відстані близько 16 мільйонів світлових років від Землі. Тому будь-яка подія, що спостерігається сьогодні в цій галактиці, відбулася 16 мільйонів років тому. Одна з них спостерігалася в лютому 2023 року, коли сплеск яскравості в ядрі супроводжувався швидким затемненням. Подальші спостереження показали, що ця подія була зіркою, яку розриває надмасивна чорна діра в центрі галактики.
Це не перший випадок, коли подібна подія спостерігається, але вона перша, яка з’явилася на нашому галактичному задньому дворі, що свідчить про те, що такі випадки можуть бути більш поширеними, ніж вважалося спочатку.
Звичайні чорні діри зоряної маси утворюються, коли масивні зірки досягають кінця свого життя. Зірка припиняє термоядерний синтез у своєму ядрі, колапсує, що призводить до відскоку, видимого як вибухи наднових. Залишки, якщо зірка була досить масивною, стають чорною дірою. Ці чорні діри, як правило, мають від 5 до 50 мас Сонця, але в ядрі більшості галактик, схоже, є чорні діри, маса яких може в кілька мільярдів разів перевищувати масу Сонця.
Читайте також: Що у центрі Чумацького Шляху – чорна діра чи темна матерія?
Наявність цих колосальних об’єктів впливає на динаміку галактики і може змінити орбіту зірок і газових хмар навколо них. Походження та еволюція надмасивних чорних дір останніми роками є предметом багатьох дискусій.
Дослідники з Інституту астрономії Гавайського університету (IfA) нещодавно опублікували статтю, в якій детально описані найближчі спостереження надмасивної чорної діри, яка знищує зірку. Команда, очолювана Джейсоном Хінклом (аспірантом з IfA), використовувала автоматизований огляд наднових (ASAS-SN), щоб спостерігати різке збільшення яскравості з подальшим згасанням у центрі NGC3799.
Ці події відбуваються, коли зірка блукає надто близько до надмасивної чорної діри. Інтенсивне гравітаційне тяжіння чорної діри сильно змінюється з відстанню, тому зірка, яка нічого не підозрює, розривається на частини. Врешті-решт зірку поглинає чорна діра.
Читайте також: Чорна діра щосекунди зростає на масу, еквівалентну нашій Землі
Немає нічого незвичайного в тому, що зірки розриваються надмасивними чорними дірами, але команда спостерігала одну з них ближче, ніж будь-коли раніше. Віллем Хугендам, аспірант IfA, який очолював дослідження, повідомив: «Це відкриття має потенціал значно покращити наше розуміння зростання надмасивних чорних дір та їх акреції з навколишньої матерії».