Американська непевність, українська принциповість і нові спроби Москви перехопити ініціативу
У той час як переговори щодо припинення вогню в Україні мали перейти у нову фазу, світ побачив одразу два тривожні сигнали: держсекретар США Марко Рубіо заявив про свою відсутність на наступному раунді переговорів у Лондоні, а Україна категорично відкинула одну з ключових умов, запропонованих командою Дональда Трампа.
Демарш Рубіо: сигнал розчарування чи тактичний хід?
Марко Рубіо, який минулого тижня брав участь у переговорах у Парижі, несподівано відмовився від поїздки до Лондона. Його заява про те, що США не мають наміру «продовжувати це на тижні й місяці», стала відлунням зростаючого розчарування Трампа процесом врегулювання.
«Ми не збираємось продовжувати це на тижні й місяці. Це не марафон», — заявив Рубіо журналістам у Парижі.
Формально у Держдепі пояснили відсутність Рубіо «логістичними причинами». Але така версія виглядає надто зручним прикриттям для серйознішого сигналу — розбалансування підходів всередині американської делегації.
Пропозиція Трампа: «мир» за рахунок Криму і НАТО
У Парижі європейським і українським переговірникам представили бачення Вашингтона щодо припинення вогню. Воно передбачає визнання Україною анексії Криму та відмову від євроатлантичної інтеграції.
«Україна не визнає юридично окупацію Криму. Це проти нашої Конституції. Тут нема про що говорити», — категорично заявив президент Володимир Зеленський.
Відмова України від цієї пропозиції демонструє її непохитність у ключових питаннях суверенітету — навіть попри зростаючий тиск і загравання Москви з дипломатичними ініціативами.
Москва тестує новий підхід: «двосторонній формат» і «нюанси»
Кремль прагне скористатися захитуванням позицій США. Путін, заявивши про потребу «дискусії щодо визначення цивільних цілей», натякнув на можливість окремих переговорів із Києвом — без західного посередництва.
«Потрібні подальші обговорення… можливо, у двосторонньому форматі», — сказав Путін.
Речник Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що йдеться саме про переговори з Україною, додавши, що в останніх пропозиціях Києва є «нюанси, гідні уваги».
Святкове затишшя: жест чи маніпуляція?
У суботу, на Великдень, Росія оголосила одноденне перемир’я — очевидний жест до Трампа, який раніше заявив, що сторони можуть укласти угоду «вже цього тижня». Хоча сторони обмінялися взаємними звинуваченнями у порушенні тиші, українські посадовці визнали зниження інтенсивності атак.
Європа в режимі очікування: Лондон без Зеленського і з неповною делегацією США
У Лондоні переговори все ж триватимуть. Генерал Кіт Келлог представлятиме США, але участь спецпредставника по Росії Стіва Віткоффа залишається під питанням. Зеленський також не планує бути присутнім особисто. Це послаблює позиції європейців, які намагаються зайняти активнішу роль у процесі.
«Велика Британія підтримує вимогу України до Росії щодо повного припинення вогню», — заявив британський прем’єр Кір Стармер після розмови із Зеленським.
Проміжні висновки: новий раунд невизначеності
Комбінація американського зволікання, української принциповості та російських спроб нав’язати свій формат переговорів ставить під сумнів реальний поступ у мирному процесі. «Мирний план» Трампа — швидше схема політичного тиску, ніж реалістичний шлях до врегулювання.
Попри паузу, що склалася, Київ залишається відкритим до переговорів — але не за рахунок суверенітету. Це створює передумови для нової, складнішої фази дипломатичної гри, де ставка — не лише території, а й майбутнє всієї архітектури безпеки у Європі.
За матеріалами The New York Times
