Екстрена зустріч лідерів Європи у Парижі, яка тривала 3,5 години, провалилася. Попри тривалі дискусії, європейські лідери не змогли досягти консенсусу з ключових питань, зокрема щодо відправки військ до України та гарантій безпеки.
Як інформує Третє око, про це пише Politico.
Президент Франції Еммануель Макрон скликав екстрену зустріч у Брюсселі після того, як європейські лідери були збентежені новиною про те, що США почнуть переговори з Росією про припинення війни з Україною, але без запрошення представників Європи чи України.
Але після 3,5-годинної зустрічі в Єлисейському президентському палаці реакція лідерів на найбільшу зміну системи безпеки за останні десятиліття була невтішною.
«Ми усвідомлюємо, що такі зустрічі не закінчуються рішеннями», – сказав після зустрічі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Лідери не висловлювали нових спільних ідей, сперечалися про відправку військ в Україну та знову говорили банальності про допомогу Україні та збільшення витрат на оборону.
«Сьогодні в Парижі ми підтвердили, що Україна заслуговує на мир завдяки силі», – заявили президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Коста.
Основною суперечкою було те, чи вводити війська в Україну, якщо є угода про припинення війни. Президент США Дональд Трамп виключив як відправку американських військ, так і дозвіл Україні приєднатися до НАТО, а це означає, що будь-які зусилля, щоб запобігти повторному нападу Росії на Україну, повинні нести європейці.
США розіслали європейським країнам НАТО анкету з проханням пояснити, що вони готові запропонувати для виконання мирної угоди, а також чого вони очікують від США.
Але єдиної думки з цього питання не було.
Франція, президент якої Еммануель Макрон першим запропонував цю ідею, і Великобританія Кейр Стармер підтримують цю ідею, хоча Стармер сказав, що це може статися лише за умови участі Сполучених Штатів у будь-яких миротворчих силах.
Але Польща, прифронтова держава та близький союзник України, яка має одну з найбільших армій у Європі, відмовилася.
“Ми не плануємо відправляти польських солдатів в Україну”, – сказав Туск у Варшаві перед вильотом до Парижа.
«Польща просто не має додаткового потенціалу, щоб відправити війська в Україну», — сказав високопоставлений польський чиновник, який побажав залишитися неназваним, зазначивши, що країна має довгі кордони з російським ексклавом Калінінградом і союзницею Росії Білоруссю, які потрібно посилити польськими силами. «Французи далеко, щоб вони могли посилати солдатів в Україну; ми близько, тому не можемо».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц після зустрічі заявив, що будь-які дебати щодо відправки миротворців в Україну є “повністю передчасними” та “дуже недоречними”, поки триває війна.
Представник Данії Метте Фредеріксен сказала, що «багато-багато» речей потрібно прояснити, перш ніж війська можна буде відправити в Україну.
Більше грошей
Лідери таки знайшли спільну мову щодо необхідності збільшення витрат на оборону, які неухильно зростали протягом десяти років.
Стармер визнав, що «європейцям доведеться посилити як витрати, так і можливості, які ми надаємо Україні», тоді як Туск сказав, що відносини США та ЄС у сфері оборони вступають у «новий етап», оскільки європейці усвідомлюють необхідність збільшення витрат на оборону та більшої самозабезпеченості.
«Європа зрозуміла повідомлення США про те, що вона сама має зробити більше», — сказав прем’єр-міністр Нідерландів Дік Шуф, додавши: «Ще занадто рано укладати конкретні угоди».
Шольц підтвердив свою підтримку пропозиції ЄС запровадити положення про надзвичайні ситуації для значного збільшення витрат на оборону, яке фон дер Ляєн підтримала на Мюнхенській конференції з безпеки минулого тижня. Згідно з пропозицією, країни зможуть звільнити витрати на оборону від лімітів боргу та дефіциту ЄС.
Але незважаючи на тривогу, що межувала з панікою, яка панувала на Мюнхенському саміті з питань безпеки минулих вихідних після різкої атаки віце-президента США Дж. Д. Венса на європейську демократію, більшість лідерів не бажали публічно розривати відносини зі США, які з 1945 року забезпечують безпеку континенту.
«Не повинно бути розподілу безпеки та відповідальності між Європою та Сполученими Штатами», – сказав Шольц.
Туск додав: «Хтось також має сказати, що в інтересах Європи та США якомога тісніше співпрацювати».
