янгол Хтось

Янгол на ім’я Хтось. Різдвяна казка

Жив-був на небі янгол, якому ніяк не могли вигадати ім’я.

Янгол ще був малюком. А тому його вкладали увечері в колиску і люляли, щоб приспати. Але коли зморені дорослі янголи засинали самі, крихітка випурхував із своїх ясел і летів на землю. Він знав, що його призначення – щоночі робити добрі справи. І потім, ніким непоміченим, повертатися додому.

А вранці тільки й було чути:

–Хто погасив пожежу у будинку, де мешкало троє діток?

–Хто зцілив від тяжкої недуги маленьку дівчинку?

–Хто полагодив хлопчикові, який не має батька, його старенький велосипед?..

«Хто це робить?» – дивувалися і люди, і старші янголи.

Маленький янгол не хотів зізнаватися.

Але дітки на землі казали, що їм допомагає Хтось.

І тоді янгол вирішив, що Хтось і буде відтепер його справжнім ім’ям.

Читайте також:  Нічна електрокардіограма

Одного вечора він випурхнув із колиски, щоб відвідати маленького хлопчика, батько якого в той час був далеко від дому. Дитина так сумувала за татом, що аж прихворіла. Хтось приніс йому жменю цукерок і гарний сон.

янгол Хтось

«Твій татко скоро повернеться», – прошепотів хлопчикові на вухо Хтось. І той уперше за багато днів спокійно заснув.

А далі трапилося лихо. Янгол випурхнув із спальні і вирішив перед дорогою в небо трохи перепочити ззовні на підвіконні. Та навіть не зчувся, як зірвався вниз і впав на землю. А коли прийшов до тями, то зойкнув, бо йому боліло праве крило.

«Тепер я не зможу повернутися вчасно у свою колиску», – подумав Хтось і засумував.

Раптом із під’їзду будинку, перед дверима якого впав Хтось, вийшов місцевий кіт Артем, відомий в околиці розбишака. Він побачив янгола і грізно запитав:

Читайте також:  Вибори як фінансова піраміда

–Ти хто такий?

Янгол-крихітка ще ніколи не мав справи з котами, а тому трохи злякався.

–Я янгол. І звати мене Хтось. Я поранив собі крило. Ти можеш мені допомогти повернутись на небо додому? – запитав несміливо він.

–А де той твій дім на небі? – запитав кіт Артем.

–Бачиш ту хмаринку біля місяця? На ній моя колиска, – показав Хтось.

Кіт Артем на мить задумався. А потім гайнув до найближчої тополі, на верхівці якої зазвичай ночував його знайомий горобець. Він видерся нагору, розбудив птаха і розповів йому про біду, що трапилася з янголом.

Горобець часто бачив янголів, які пурхали між небом і землею, роблячи свої янгельські справи. Та ще жоден із них не просив у нього про допомогу.

Отож горобець прилетів до янгола. Кіт Артем допоміг крихітці сісти верхи на птаха і вони полинули високо в небо.

Василь Терещук. Ідея та ілюстрації Лесі Квик

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *