Василь Терещук
Присвячую усім “хохлам”, що служили і служать Російській імперії
Якби я був солістом
Краснознамьонного хору пісні і танцю,
Я мав би безплатного мундира
Із блискучими галунами, лампасами,
Кашкета з двоголовим орлом
І квартиру у комуналці неподалік Арбату.
У недільні ранки я співав би акафіси
У храмі Христа Спасителя.
А вечорами на концертах
Для професійних убивць –
«Калінку» і «Дєнь Побєди».
Жінки, звихнуті на мундирах і рясах,
Під виглядом квітів дарували б мені себе,
А начальство забирало
До ранку у лазню.
У 45-ть я став би майором,
А в 50 – покійником.
Мене поховали б
Із військовими почестями –
Обстрілявши наостанок
Налякану душу, що дерлася в небо.
«А вєдь он бил хохлом», –
шепталися б заздрісні хористи. –
«То-то, смотрю, по церквям
всє бєгал…»
2008 р.