З часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року Польща посилено готується до потенційного збройного конфлікту з Москвою. Варшава зміцнює свою оборону, виходячи з дедалі реальнішої загрози прямого зіткнення з історичним ворогом на тлі спроб колишнього президента США Дональда Трампа примирити Київ і Москву, а також у разі консолідації Росією своїх територіальних захоплень в Україні.
Про це ідеться у статті на сайті Eurasia Review.
Польський уряд виходить із припущення, що якщо Вашингтон змусить Україну поступитися частиною своєї території та суверенітету, а Росії дозволять відновити військову та економічну міць шляхом скасування санкцій, Польща виявиться на передовій наступної війни.
Прискорене зміцнення обороноздатності
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у виступі перед парламентом 7 березня заявив, що за даними союзників, Росія готується до широкомасштабної війни протягом найближчих трьох-чотирьох років, інвестуючи величезні ресурси у нарощування армії та мобілізаційний потенціал. У цих умовах Польща не може розраховувати на тверді гарантії безпеки для України з боку США, що значно ускладнює ситуацію для Варшави.
Серед конкретних кроків — запровадження добровільної військової підготовки для всіх дорослих чоловіків. Мета — створення значного резерву шляхом щорічного тренування без введення обов’язкової служби. Програма включатиме підготовку з цивільної оборони, надання першої допомоги та володіння зброєю. Жінки також зможуть долучитися до навчань.
Туск також озвучив намір сформувати 500-тисячну армію, включаючи резервістів. Уже зараз польське військо є третім за чисельністю в НАТО (216 тис. осіб) і найбільшим серед країн ЄС, поступаючись лише США та Туреччині.
Рекордні витрати на оборону
Польща суттєво збільшила оборонний бюджет: у 2023 році він сягнув 3,9% ВВП, а в 2024 — уже 4,12%. У 2025 році планується довести цю цифру до 4,7%. Польща перевершує всі країни НАТО за часткою витрат на оборону і вже кілька років поспіль спрямовує понад 50% цих коштів на модернізацію озброєння.
Останні контракти включають закупівлю 111 бойових машин піхоти «Borsuk» на суму близько $1,7 млрд, що стало частиною масштабного переоснащення збройних сил.
«Східний щит» на кордоні
На кордоні з Білоруссю та Калінінградською областю Росії реалізується проєкт «Східний щит» вартістю 2,4 млрд євро. Йдеться про укріплення 700 км східного та північного кордону — зведення бункерів, мінних полів, протитанкових перешкод, а також розгортання систем супутникового спостереження, тепловізійних камер і засобів протидії дронам. Завершити будівництво планують до 2028 року.
Часткове фінансування Польща очікує отримати від Європейського інвестиційного банку, який попередньо погодив кредит на 1 млрд євро, а також з оборонних фондів ЄС.
Читайте також: Президент Дуда: “Я не шантажуватиму Україну”
Конституційні гарантії оборони
Президент Анджей Дуда запропонував закріпити у Конституції Польщі норму про мінімальні щорічні витрати на безпеку в обсязі не менше 4% ВВП. Цю ідею підтримує опозиційний лідер Ярослав Качинський, а Туск заявив про готовність до діалогу.
Крім того, уряд має намір переорієнтувати 7,2 млрд євро з Фонду відновлення ЄС після пандемії на посилення безпеки — будівництво укриттів, модернізацію оборонної промисловості, кібербезпеку та дослідження.
Польща – лідер у безпековому дискурсі Європи
Варшава просуває ініціативу підвищення мінімальних оборонних витрат для країн НАТО з 2% до 3% ВВП. За словами Дуди, інакше Альянс втратить стримуючий потенціал, що лише розв’яже руки Путіну. На цьому фоні Туск закликав Європу виграти «гонку озброєнь» і повірити у свою здатність стати справжньою глобальною силою.
Водночас Польща розширює двосторонні оборонні союзи — з Францією, Великою Британією та зацікавлена у поширенні французької ядерної парасольки або створенні власного ядерного стримування.
Політика і безпека
Питання національної безпеки стали ключовими в президентській виборчій кампанії. Дуда завершує каденцію в серпні, а вибори призначено на 18 травня. Лідирує мер Варшави Рафал Тшасковський (36% підтримки), кандидат від коаліції Туска. На другому місці — Кароль Навроцький від PiS (26%). Третє місце може зайняти кандидат від ультраправої «Конфедерації» Славомір Менцен, що ускладнить прогнозування результатів другого туру.
Попри політичні суперечності, обидві провідні політичні сили погоджуються в одному — Польща має бути готовою до гіршого сценарію. Зміцнення обороноздатності стало не лише стратегічною необхідністю, а й питанням національного виживання.
