Сучасний світ змінює наші звички. Все більше людей віддають перевагу відео замість тексту. За даними The Reading Agency, половина дорослих у Великій Британії зізнається, що не читає регулярно. У 2015 році таких було 42%. Ще більше вражає, що майже кожен четвертий молодий британець віком 16–24 років ніколи не відкривав книжки для задоволення. Але що це означає для нашого мозку?
Як читання впливає на мозок?
Нове дослідження, опубліковане в журналі Neuroimage, розкриває цікаві факти. Вчені вивчили понад 1000 людей і знайшли зв’язок між навичками читання та структурою мозку. Виявилося, що читання розвиває дві ключові області в лівій півкулі мозку:
- Передня частина скроневої частки: вона допомагає з’єднувати та класифікувати інформацію. Наприклад, коли ми читаємо слово “нога”, ця зона активує візуальні, сенсорні та моторні асоціації — те, як ноги виглядають, відчуваються та рухаються.
- Звивина Гешля: ця ділянка відповідає за слух і допомагає зіставляти звуки мови з написаними літерами. Щоб розуміти текст, потрібно добре знати звуки мови. Саме тому фонологічне усвідомлення — здатність розрізняти звуки — є основою читання.
Тонкий чи товстий мозок: що важливіше?
Цікаво, що товщина мозкової кори в цих зонах впливає на навички читання. У вправних читачів звивина Гешля в лівій півкулі тонша, але розширеніша. Це дозволяє швидше обробляти звуки та значення слів. Водночас передня частина скроневої частки товща, що сприяє складній інтеграції інформації.
Однак товщина — не єдиний фактор. Мієлін, жирова речовина, яка ізолює нейронні волокна, також відіграє роль. Він прискорює передачу сигналів і створює ефективні міні-процесори у нашому мозку.
Читання формує мозок
Виявляється, наш мозок змінюється під впливом читання. Наприклад, у молодих людей, які інтенсивно вивчали мови, товщина кори в мовних зонах збільшувалася. Подібні зміни спостерігалися у людей, які читали книги зі складними сюжетами, що вимагали аналізу і концентрації. Це доводить, що кожна прочитана сторінка — це не просто задоволення, а справжнє тренування для мозку, яке сприяє розвитку когнітивних здібностей.
Більше того, читання стимулює утворення нових нейронних зв’язків, що покращує пам’ять і здатність до навчання. Тож навіть коротке щоденне читання може мати довгостроковий позитивний вплив.
Що буде, якщо ми перестанемо читати?
Якщо читання втратить популярність, це може вплинути не лише на індивідуальні навички, а й на колективний інтелект людства. Зменшення практики читання може призвести до втрати здатності розуміти складні ідеї, аналітично мислити і навіть до зниження емпатії. Адже читання художньої літератури розвиває здатність розуміти чужі емоції та погляди.
Читайте також: Чи лівша справді може бути більш креативним
Науковці попереджають: у майбутньому це може змінити саму структуру нашого мозку. Наприклад, зони, що відповідають за візуальну і слухову інтеграцію, можуть деградувати через недостатню стимуляцію. Це вплине на нашу здатність до сприйняття і адаптації в інформаційно насиченому середовищі.
Тож наступного разу, коли ви вмоститеся з книгою в кріслі, знайте: ви не просто відпочиваєте, а робите внесок у своє майбутнє і майбутнє людства. Адже кожна прочитана сторінка — це крок до сильнішого, розумнішого і більш співчутливого суспільства.
