Сонячна система складається із нашого світила — Сонця — та всього, що утримується його гравітацією: планет Меркурія, Венери, Землі, Марса, Юпітера, Сатурна, Урана, Нептуна, карликових планет на кшталт Плутона, десятків супутників і мільйонів астероїдів і комет. Вісім планет обертаються навколо Сонця по еліптичних орбітах: чотири внутрішні — кам’янисті землеподібні світи, а чотири зовнішні — газові та крижані гіганти, у багато разів більші за Землю.
Протягом десятиліть астрономи шукали нові планети за межами Нептуна. Після того як Плутон було позбавлено статусу планети у 2006 році, виникла гіпотеза про існування Дев’ятої Планети, запропонована у 2016 році астрономами Батиґіним і Брауном. Її існування передбачають через незвичайне згрупування орбіт деяких транснептунових об’єктів, що може вказувати на вплив великого, досі невідомого небесного тіла. Проте попри численні спроби прямих спостережень, Дев’ята Планета досі залишається гіпотетичною.
Нове дослідження, очолюване Террі Лонг Фаном і опубліковане видавництвом Кембриджського університету, вносить свіжий подих у цю довгу пошукову історію. Команда дослідників провела аналіз даних двох інфрачервоних оглядів всього неба — IRAS та AKARI, із розривом у 23 роки між спостереженнями. Це дозволило виявити можливий рух об’єкта зі швидкістю, очікуваною для Дев’ятої Планети (~3′ на рік).
Для пошуку було використано каталог AKARI-MUSL (список непідтверджених джерел), який краще підходить для виявлення тьмяних рухомих об’єктів. Виходячи з припущень про масу, відстань і температуру Дев’ятої Планети, вчені оцінили її можливу яскравість і рух та зіставили джерела з даних IRAS і AKARI. В результаті вони ідентифікували 13 пар кандидатів на відстанях 500–700 астрономічних одиниць і масами 7–17 мас Землі.
Після ретельного аналізу залишився один сильний кандидат: джерела в IRAS і AKARI мали відповідні кутові відстані і не були зафіксовані на тих самих позиціях у двох різних епохах. Карта ймовірності виявлення AKARI підтвердила, що об’єкт рухається повільно. Однак даних IRAS і AKARI недостатньо для визначення точної орбіти, тому плануються подальші спостереження за допомогою камери DECam, здатної виявляти тьмяні рухомі об’єкти протягом години експозиції.
Пошуки Дев’ятої Планети продовжують штовхати астрономічну науку до нових меж завдяки вдосконаленим технікам аналізу даних. І хоча знахідка сильного кандидата — надзвичайно захоплюючий крок уперед, остаточне підтвердження вимагає додаткових спостережень і співпраці астрономічної спільноти.
Якщо Дев’ята Планета буде знайдена, це стане історичним досягненням у нашому розумінні Сонячної системи.
Джерело: A Search for Planet Nine with IRAS and AKARI Data
