4 грудня святкуємо Введення у храм Пресвятої Богородиці

Введення у храм Пресвятої БогородиціУкраїнці 4 грудня відзначають Введення у храм Пресвятої Богородиці – празник, що наалежить до 20-ти великих церковних свят.

Батьки Діви Марії, праведні Йоаким та Анна, будучи бездітними, дали обітницю, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Бог дослухався їхніх молитов і подарував їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька Хрестителя Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин з Йосифом Обручником.

Свято Введення бере початки з V столітті, а з ІХ-го його починає відзначати вже вся церква Східного обряду.

На Захід свято Введення прийшло досить пізно — аж в кінці XIV століття, а в середині XV ст. — поширилося по всій Європі. Західна Церква відзначає це свято 21 листопада.

У середньовіччі, як зазначає Юліан Катрій у книзі «Пізнай свій обряд», введення в храм було улюбленою темою в іконографії.

В Україні зазначене свято завершує осінній сезон і починає зимовий. З ним пов’язані певні народні прикмети, звичаї і традиції. Наприклад, згідно з прикметами, цього дня першою до хати не повинна була заходити жінка. Бо такий прихід віщував би родині якісь лиха та незастя.

Натомість бажаним першим гостем завжди був молодий, гарний, здоровий чоловік і до того з грошима. Бо це добрий знак: весь рік у хаті будуть усі здорові і гроші вестимуться. Натомість якщо зайде старий і хворий, або хтось прийде чогось позичати, то це не на добро.

Подекуди звечора перед Введенням святили воду ще за дохристиянським звичаєм: брали її в місці, де “сходяться три води”, проливали воду через полум’я, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та як любовні чари.

Окрім того, обсипали того дня корів сім’ям і мастили маслом вим’я, щоб давали багато молока, а також обкурювали їх, аби “ніхто не міг того молока відібрати”.

Напишіть коментар