Воїни 34 окремого мотопіхотного батальйону Вовкодави 57 ОМПБр показали фото з Вовчанська Харківської області, на який рівно рік тому почався російський наступ.
Рівно рік тому росіяни розпочали наступ на Вовчанськ. Окупанти всю ніч обстрілювали місто артилерією, ракетами та авіабомбами, а зранку розпочали штурмові дії. 10 травня 2024 року 34 Окремий мотопіхотний батальйон Вовкодави прийняв бій.
Про ситуацію у Вовчанську розповідає «Фартовий», командир «вовкодавів».
«Батальйон спочатку стояв у населеному пункті Тихе. Це східна околиця Вовчанська. Ми зупинили противника і навіть проводили наступальні дії. Потім було прийнято рішення перекинути нас у саме місто Вовчанськ. І з того моменту ми вже як стали у Вовчанську, так і стоїмо більше 10 місяців. За цей час ми не втратили позицій, батальйон тримає свій район оборони. Далі була масштабна операція зі звільнення Агрегатного заводу у Вовчанську. Після звільнення заводу ми провели зачистку, і він також перейшов у нашу смугу відповідальності», – розповідає командир батальйону.
За цей рік місто практично зрівняли з землею. До того складні умови міського бою перетворилися на майже неможливі. Оборону доводиться тримати в руїнах.
«Від будинків залишилась цегла, уламки бетону. Під ним – нори. Це війна в норах. Ми в норах, окупанти в норах. Бачимо рух противника, піхота виходить і розстрілює їх. От і вся тактика. Все просто і складно водночас», – каже комбат.
Техніка в місто не заїжджає, робота артилерії обмежена. В цих умовах на передній план виходить піхота.
«Де немає піхотинця – там немає фронту. Тут працює піхота, всі інші підрозділи працюють на неї. Ти можеш бути супер класним дронщиком, але якщо перед тобою немає піхотинців, які будуть тримати противника, то який з того толк, що ти класно літаєш чи стріляєш з «Джавеліна». Акцент на піхоті, найбільше уваги піхоті, тому що піхота переносить найбільший тягар війни», – переконаний «Фартовий».
Противник щодня проводять штурмові дії, безрезультатно намагаючись протиснути нашу оборону. Лише з початку цього року, за 4 місяці, Вовкодави «знешкодили» більше 500 окупантів.
«Я думаю, це в них така свідома тактика. Сидить, наприклад, на нашій позиції, три бійця. Вони роблять накати. Перший – подохли, другий – подохли… І так продовжують і з розрахунку на те, що якийсь кацап таки дійде і застрибне. Все одно ж йде якась стрілянина, перекидання гранатами, самі бійці виснажуються. А інколи російські командири своїх начальників дурять, що хтось зайшов, і просять людей на закріплення з розрахунку, що ще когось дадуть, щоб спробувати «дожати», – розповідає комбат.
«Поки ми їх тут тримаємо – ми захищаємо наступні населені пункти. Ми «затягуємо» на себе сили окупантів, які намагаються нас вибити. Цим вони десь ослаблюють фронт, і інші підрозділи – штурмові, десантні, десь просуваються на інших напрямках. А ми тут стоїмо. Така у нас робота», – додає «Фартовий».
“Вовчанськ став для росіян м’ясорубкою, в яку вони постійно закидають нове м’ясо, доводячи, що людські життя для них – ніщо. Окупанти рівняють колись красиве промислове місто з землею, доводячи, що все, що їм потрібно – територія.
Ми будемо гризти цю дику зграю стільки, скільки буде потрібно, помстимося за кожний знищений будинок та зруйноване життя.
Слава Україні!”
