Ян та Елс були у шлюбі майже п’ятдесят років. На початку червня вони обоє померли, отримавши смертельні ліки від двох лікарів. У Нідерландах цей акт відомий як подвійна евтаназія. Це законно і відбувається нечасто, проте кожного року зростає кількість пар, які вирішують завершити своє життя цим способом.
Декого ця стаття може засмутити.
За три дні до того, як вони добровільно зробили свій останній подих, кемпер Яна та Елс стояв на залитій сонцем пристані у Фрісландії, на півночі Нідерландів. Це пара, яка любить бути мобільною, і прожила більшу частину свого шлюбу в будинку на колесах або на човнах, розповідає журналіст ВВС.
«Іноді ми намагалися [жити] у купі каміння — у будинку, — жартує Ян, — але це не працює».
Він має 70 років і сидить за кермом фургона, зігнувши ногу під собою — єдина поза, яка зменшує постійний біль у спині. Його дружина, Елс, має 71 рік і страждає на деменцію, що ускладнює їй формулювання речень.
«Це дуже добре», — каже вона, легко підводячись і вказуючи на своє тіло. «Але це жахливо», — каже вона, показуючи на свою голову.
Ян і Елс познайомилися в дитячому садку. У дитинстві Ян грав у хокей за молодіжну збірну Нідерландів, а потім став спортивним тренером. Елс отримала освіту вчителя початкової школи. Але саме їхня спільна любов до води, човнів і вітрильного спорту визначила їх спільно прожиті роки.
У молодості вони жили у плавучому будинку. Пізніше купили вантажний човен і побудували бізнес з перевезення товарів внутрішніми водними шляхами Нідерландів.
Тим часом Елс народила єдиного сина.
До 1999 року внутрішній вантажний бізнес став дуже конкурентним. Ян відчував серйозний біль у спині через важку роботу, яку він виконував більше десяти років. Вони з Елс переїхали на сушу, але через кілька років знову жили на човні. Коли це стало надто важко, вони купили свій просторий кемпер.
Яну зробили операцію на спині в 2003 році, але йому краще не стало. Він більше не міг працювати, але Елс все ще була зайнята викладанням. Іноді вони говорили про евтаназію – Ян пояснював родині, що не хоче довго жити зі своїми фізичними обмеженнями. Приблизно в цей час пара приєдналася до NVVE – нідерландської організації «Право на смерть».
«Якщо ви приймаєте багато ліків, ви живете як зомбі», — сказав мені Ян. «Отож, з огляду на біль, який я відчуваю, і хворобу Елс, я думаю, що ми маємо зупинити це».
У 2018 році Елс пішла з викладацької роботи. У неї були перші ознаки деменції, але вона не хотіла звернутися до лікаря – можливо, тому, що була свідком занепаду та смерті свого батька від хвороби Альцгеймера. Але настав момент, коли її симптоми не можна було ігнорувати.
У листопаді 2022 року після того, як у неї діагностували деменцію, Елс вибігла з кабінету лікаря, залишивши там чоловіка та сина.
«Вона була розлючена, як бик, що димить», — згадує Ян.
Саме після того, як Елс дізналася, що її стан не покращиться, вони з Яном і їхнім сином почали обговорювати подвійну евтаназію – вони двоє помруть разом.
У Нідерландах евтаназія та допоміжне самогубство є законними, якщо хтось добровільно про це просить, а його страждання – фізичні чи психологічні – оцінюються лікарями як «нестерпні», без перспектив на покращення. Кожну особу, яка звернулася за допомогою до смерті, оцінюють два лікарі – другий перевіряє оцінку, зроблену першим.
У 2023 році в Нідерландах через евтаназію померла 9068 осіб, що становить приблизно 5% від усіх смертей. Зареєстровано 33 випадки подвійної евтаназії, в результаті яких померло 66 осіб. Ці випадки особливо складні, особливо коли один з партнерів страждає на деменцію, що може ускладнити визначення їхньої здатності до надання згоди.
«Багато лікарів навіть не хочуть думати про проведення евтаназії пацієнта з деменцією», — каже д-р Розмарійн ван Брухем, геріатр і етик з медичного центру Erasmus у Роттердамі.
Через те, що їхній лікар загальної практики не хотів брати участь у такій справі, Ян і Елс звернулися до мобільної клініки – Експертного центру з питань евтаназії.
Чоловік змушував дружину померти
У випадку, коли пара бажає покінчити зі своїм спільним життям, медики повинні бути впевнені, що один із партнерів не впливає на іншого.
Доктор Берт Кейзер був присутній на двох випадках евтаназії. Але він також згадує зустріч з іншою парою, коли він підозрював, що чоловік примушує свою дружину. Під час наступного візиту доктор Кейзер поговорив із жінкою наодинці.
«Вона сказала, що у неї стільки планів…!», – каже доктор Кейзер, пояснюючи, що жінка чітко усвідомлювала, що її чоловік тяжко хворий, але не планувала помирати з ним.
Процес евтаназії було зупинено, і чоловік помер природною смертю. Його дружина ще жива.
Доктор Тео Бур, професор етики охорони здоров’я в Протестантському теологічному університеті, є одним із небагатьох відвертих критиків евтаназії в Нідерландах і вважає, що прогрес у паліативній допомозі часто пом’якшує потребу в її застосуванні.
«Я б сказав, що вбивство лікарем може бути виправданим. Однак це має бути виняток».
Що хвилює доктора Бура, так це вплив випадків подвійної евтаназії – особливо після того, як один із колишніх прем’єр-міністрів Нідерландів та його дружина вирішили померти разом на початку цього року, і потрапили в заголовки світових газет.
«Минулого року ми спостерігали десятки випадків подвійної евтаназії, і існує загальна тенденція до «героїзації» спільної смерті», — каже доктор Бур.
Ймовірно, Ян і Елс могли б жити нескінченно довго у своєму автофургоні. Чи відчувають вони, що помруть занадто рано?
«Ні, ні, ні – я не бачу цього», – каже Елс.
«Я прожив своє життя, я більше не хочу страждати, — каже її чоловік. — Ми вважаємо, що це має бути зупинено».
Лікарі обстежили Елс і сказали, що вона все ще здатна вирішувати сама, що вона хоче померти, але це може змінитися, якщо її деменція стане більш запущеною.
Прощання з родиною і друзями
За день до зустрічі з лікарями-евтаназологами Елс, Ян, їхній син і онуки були разом. Завжди практичний, Ян хотів пояснити особливості його фургона, щоб той був готовий до продажу.
«Потім я пішов з мамою на прогулянку по пляжу», — каже їхній син. «Діти гралися, були якісь жарти… Це був дуже дивний день. Я пам’ятаю, як ми вечеряли ввечері, і в мене на очах навернулися сльози, просто дивлячись, як ми всі вечеряли разом».
У понеділок вранці всі зібралися в місцевому хоспісі. Там були найкращі друзі пари, брати Яна та Ельс, а також їхня невістка з сином.
«Ми провели дві години разом, перш ніж приїхали лікарі», — каже він. «Ми говорили про наші спогади… І ми слухали музику».
«Останні півгодини були важкими, — каже їхній син. «Лікарі приїхали, і все сталося швидко – вони дотримуються свого розпорядку, а далі – лічені хвилини».
Елс ван Ленінген і Яну Фаберу лікарі ввели смертельні ліки, і вони померли разом у понеділок, 3 червня 2024 року.
Їхній кемпер досі не виставили на продаж. Син Елс і Яна вирішив залишити його на деякий час, щоб “створити кілька спогадів для сім’ї”.