Війна некрофілів. Про Польщу і трупний сморід у Європі

Сьогодні поляки чимось нагадують мені божевільних, які витягнули із могил кістки своїх померлих і розмахують ними, погрожуючи сусідам. А сусіди – це ми, українці, німці та ще ізраїльтяни. Відтак трупним смородом почало відгонити по усій Європі. Його навіть у США відчули. Але офіційну Варшаву це не турбує. Адже і Сейм, і польський президент Дуда саме цього і домагалися усі останні роки – зробити некрофілію важливим елементом державної політики, а кості загиблих і померлих – знаряддям нападу, передовсім на Україну.
Не здивуюся, якщо за рік-другий у Варшаві збудують польську «стіну плачу», аби увіковічнити у ній «провину» усіх навколишніх народів, які завдавали кривди полякам упродовж минулих століть. 

Польські некрофіли робили і надалі робитимуть вилазки на нашу територію, як от тиждень тому у Гуту-Пеняцьку на Львівщині. І при цьому вони не так моляться за своїх загиблих, як озвучують звинувачення на адресу українського народу. Тепер ми усі для них – нащадки злочинців. А якщо не поділяємо їхніх оцінок – то просто злочинці. Бо ж невизнання УПА чи ОУН злочинними організаціями вже буде каратися у Польщі тюремним ув’язненням.

Польські некрофіли таким чином перетворюють свою країну у «недоєвропу». Та найстрашніше те, що Польща сповзає у прірву авторитаризму і ризикує стати ізгоєм у ЄС. Адже Євросоюз вже запустив механізм санкцій проти Варшави.
Але особисто мене турбує не так репутація польської влади, як наші українські некрофіли.

Третього березня на могили у колись українське село Павлокома на території Польщі вирушає більше десяти автобусів із нашими громадянами. Люди їдуть не лише зі Львова, але й інших обласних центрів Галичини. Відтак вже завтра будемо мати новий виток напруження із Польщею. Адже до приїзду великої української делегації готуються і польські некрофіли. Температура протистояння зростає.

Водночас з’являється ризик, що некрофілія може стати впливовим елементом державної політики в Україні. Бо чому б і ВР не ухвалити відповідник польському «антибандерівському закону»? Чому б не оголосити злочинними польські банди і загони, які діяли в часи Другої світової війни на території нашої держави? І, звісно ж, можна запровадити покарання за заперечення вчинених поляками злочинів проти українців.

Запит на таку реакцію української влади у частини нашого суспільства сьогодні є. А позаяк наближаються вибори, то у Києві вже мабуть обмірковують, як використати зазначені суспільні настрої задля самозбереження у владі.
Сподіваюсь, ми не уподібнимось до Польщі. Ми повинні шанувати і згадувати своїх померлих, але не робити їх знаряддям протистояння у стосунку із сусідами.
Залишмо звання некрофіла для польського суспільства. Воно сьогодні його заслужило.
Василь ТЕРЕЩУК

Прокрутити вгору