Відключіть українські телеканали в АТО. По них – суцільна зрада

Відключіть українські телеканали в АТОПам’ятаєте, скільки зради було розігнано через відсутність у зоні АТО трансляції українських каналів? Представники опозиції, антикорупціонери і інші зраднюки на пси сходили, волаючи про те, що населення прифронтових територій перебуває під впливом ворожого ТБ, що наші бійці слухають московську дезу, і що ми програємо боротьбу за душі наших громадян на окупованих територіях…

Щойно я повернувся з фронту – тепер там українських каналів хоч залийся. Тепер там – повна гармонія. Раніше українець з окупованого Донецька бачив по телевізору, що Україна – нацистська держава, де забороняють російську мову і гноблять інакомислячих.

Тепер він бачить з українського каналу, що Україну обкрадає власна влада, що в нас повний розгром і занепад, скажена комуналка і тотальні злидні, що в нас руйнуються дамби, розвалюються дороги, свавільничає поліція і багатіють депутати. І що все от це ми обов’язково воліємо принести йому.

Раніше український солдат по сепар-ТБ бачив, що в тилу правосеки руйнують офіси проросійських партій, а «укронацисти» лякають розправою політиків. Тепер солдат має змогу йти в бій з думкою, що його обкрадають його ж власні генерали, а нардепи в тилу торгують з Росією.

То що? Перемога? Тепер українські громадяни під впливом правильного ТБ? Тепер бойовий дух українського солдата злетить до небес? Тепер душі громадян на окупованих теренах наші?

Читати також:  Обстріли на Донбасі: один військовий загинув

Реальність чомусь свідчить про протилежне. Мені довелося побачити частину, де хлопці втомлені перманентною «зрадою» з телека, самі включили собі сепар-ТБ. «З нього хоча б поржати можна».

До чого я це пишу? Що пропоную? Цензуру на час війни? А толку? Для впровадження цензури потрібно впроваджувати повноцінну диктатуру, а це мінімум – пара міхо-майданчиків, розмазаних вогнем «дашек». Це не наш метод. Толку боротися проти диктату Пуйла, аби створити в себе такий самий скрепостан?

Апелювати до журналістів, аби розуміли, що вони роблять і на кого працюють? Бу-га-га! Спробуйте у чомусь переконати журналістів типу Кутєпова або Станко-везу-пацаків-на-позиції. За нинішнього безробіття в пресі, журналісти за свої посади «в штаті» тримаються зубами – інакше можна опинитися в школі вчителем літератури або на вулиці двірником, нічого більше ці особи, як правило, не вміють. Виживають у цих умовах найбільш цинічні.

Та й не зможе журналіст довго говорити всупереч редакційній політиці власного видання – таких у пресі швидко позбуваються. Ти принциповий? Маєш всі змоги йти хизуватися своєю принциповістю десь ще, крім ЗМІ. Бажаючих на твоє місце черга стоїть – менш принципових і таких, чия думка коливається виключно синхронно з редполітикою видання. Тільки свисни.

Повторюю те, що писав уже не раз – в Україні НЕМАЄ вільних ЗМІ. Бюджети більшості українських ЗМІ формують їхні власники – самі по собі ЗМІ, як правило, ні фіга не прибуткові. За гроші власників ЗМІ мусять обслуговувати інтереси своїх власників. Коло замикається.

За таких умов видання – це не засоби масової інформації. Це – агітпункти і осередки інформаційної боротьби. Різниця наша з Росією НЕ в тому, що в нас вільні ЗМІ, а в них – ні. Різниця наша в тому, що в них існує монополія на ці агітпункти і центри інформаційної боротьби, а в нас між ними таки існує певна конкуренція – за кількістю олігархів, що вкладаються в той чи інший телеканал. І все.

Читати також:  Збройні сили України зайняли село у сірій зоні на Луганщині

Хіба могло на Донбас прийти щось інше? Проблема, на жаль, не в контенті ЗМІ, проблема у загальній інформаційній ситуації в державі. Очевидно, ремствуючи про відсутність українського мовлення в зоні АТО, політики-опозиціонери дбали не про українських громадян і українських солдат – вони бісилися від того, що ці громадяни і ці солдати не чують саме ЇХНІ канали і саме їхній контент. А те, що українець на окупованій території, переглянувши українські новини, ставатиме ще більш переконаним ватником – кого те цікавить?

Що з цим робити – я не знаю. Виходів два. Кажуть, що диктатор ставиться до своїх громадян як до дітей, а демократ – як до дорослих. Наразі наша влада поводиться з нами як з дорослими – віддає нам право самим дбати про своє життя і самим формувати свій світогляд. Так от, або ми, спільнота громадян України, покажемо, що ми таки дорослі, і, послухавши зраду з ТБ, зробимо таки правильні висновки, або нас повернуть до солодкого диктаторського дитинства.

Читати також:  Волонтер допоміг зірвати спецоперацію ЗСУ на Донбасі

У кращому разі – свої повернуть.

Дмитро Вовнянко

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.