Астрономи, які працюють з сонячним зондом «Паркер», опублікували перше повне зображення навколосонячного пилового кільця уздовж орбіти Венери. Вважається, що воно складається з частинок, що залишилися від протопланетного диска, а також астероїдів і комет.
Стаття опублікована в журналі The Astrophysical Journal.
Раніше вченим було відомо про існування подібного пилового кільця вздовж орбіти Землі, а в 2013 і 2018 роках були підтверджені відкриття подібних структур вздовж орбіти Венери і Меркурія на основі даних зондів STEREO. У Марса і Юпітера подібних кілець до сих пір не знайдено.
Такі пилові структури цікаві для астрономів, які займаються пошуком екзопланет в навколозоряних дисках у інших зірок, бо можуть вказати на існування прихованих планет і навіть розповісти про їх орбітальні властивості.
Група астрономів на чолі з Гільєрмо Стенборгом (Guillermo Stenborg) з Лабораторії військово-морських досліджень США опублікувала перше повне зображення навколосонячного пилового кільця вздовж орбіти Венери, яке було отримано телескопом WISPR (Wide-field Imager for Solar PRobe), встановленим на сонячному зонді «Паркер» в серпні-вересні 2019 року, коли зонд здійснював свій третій виток навколо Сонця.
Навколосонячний кільце, Чумацький Шлях і планети земної групи на зображенні WISPR від 25 серпня 2019 року.
Спочатку дослідники вирішили, що мають справу зі стримером – плазмовою структурою в короні Сонця, однак проведені моделювання і той факт, що спостерігається підвищення яскравості на зображенні збігається з орбітою Венери, показали, що це навколосонячне пилове кільце. Протяжність кільця по широті оцінюється приблизно в 0,043 ± 0,004 астрономічних одиниці, середнє збільшення щільності пилу в кільці в порівнянні з іншою частиною зодіакальної хмари, становить близько 10 відсотків.
Очікується, що більш точні дані про щільність і радіальну протяжність кільця дасть європейський апарат Solar Orbiter в ході майбутніх спостережень.