Агатангел Кримський
Агатангел Кримський

Сьогодні, 25 січня, день пам’яті Агатангела Кримського – українського вченого, за походженням – кримського татарина, одного з найвидатніших мовознавців світу.

Агатангел Кримський (1871-1942) – український сходознавець, історик, мовознавець, літературознавець, фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, академік АН України. Один із організаторів академії наук України, директор Інституту української наукової мови. Вільно володів майже 60 мовами Сходу, Середньої Азії, Кавказу, Західної Європи. З робив величезний внесок у вітчизняне сходознавство.

Завдяки Кримському український читач уперше познайомився з поезіями Гафіза, Омара Хайяма, Рудакі, Сааді, текстами «Корану», «1001 ночі», «Хамаси».

Народився Агатангел Кримський в місті Володимирі-Волинському (нині Волинська область). Походив із кримськотатарського роду: його дід, кримський татарин, перейшов у православ’я. Сім’я була російськомовною.

У трирічному віці Агатангел навчився читати, у п’ять вступив до училища; згодом закінчив Колегію Павла Ґалаґана, де опанував більшість європейських мов. У колегії навчався у Павла Житецького, який пробудив у ньому любов до української мови, літератури й історії, завдяки чому Кримський, не маючи й краплини української крові, присвятив своє життя українській науці та культурі.

Читати також:  Залишенець Іван Філь - останній учасник ОУН Глинянщини

У 1889–1892 роках навчався в Лазаревському інституті східних мов у Москві. У 1892-1896 роках пройшов повний курс славістичних студій на історико-філологічному факультеті Московського університету. 1896 року молодий науковець склав магістерські іспити з арабістики в Санкт-Петербурзькому університеті та зі слов’янської філології в Московському університеті. Згодом працював у Лазаревському інституті.

За час викладання написав і видав цілу бібліотеку академічних підручників з філології та історії Близького Сходу.

1918 року переїхав до Києва, де обійняв посаду вченого секретаря новоствореної Української академії наук. У Києві Кримський був творцем українського сходознавства. В Академії наук він також очолював історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії.

З 1921 року він також був директором Інституту української наукової мови. У Києві Агатангел Кримський плідно працював лише у 1918-1928 роках. З 1929 року його почали переслідувати, позбавляти посад.

Читати також:  Отець Роман Берест: «Їдемо на смерть»

Він виступав категорично проти “погодінської” теорії, заперечував теорію “колиски трьох братніх народів”, висуваючи натомість гіпотезу про українську мову, яка вже в ХІ ст. постала “як цілком рельєфна, цілком означена, яскраво-індивідуальна одиниця”. Саме тоді Кримським зацікавлюються органи влади. Почнуть переслідувати, позбавляти аспірантів, забиратимуть посади. Все ускладниться у 1929 році, коли влада почне справу проти СВУ. Академіків один за одним заарештовують.

Кримський живе на одну пенсію, здоров’я його гіршає. Левченка також репресують, але він своїми свідченнями встиг урятувати від цієї ж долі Агатангела. У нього лишилася вагітна дружина, і Кримський одружується з нею, щоб “дати ім’я дитині”. Хоча, за свідченнями сучасників, його єдиним коханням була Леся Українка, яка. до слова присвятила Кримському свій твір “В катакомбах”.

У 1930-х роках учений був практично усунений від науково-викладацької роботи в академічних установах України.

Влада ще не раз про себе нагадуватиме. Л. Каганович запрошував Кримського укласти “Російсько-український словник”, але Кримський рішуче відмовився: “…я не хочу рискувати своїм чесним ім’ям перед галичанами, що досі твердо вірили в мою непідкупну чесність і рішуче усуваюся від участи в Словникові, де безшабашно гарцюють усякі мовокалічники та мовозасмітники”.

Читати також:  Турецька влада визнала українське походження Роксолани

20 липня 1941 року його заарештували за звинуваченням в антирадянській націоналістичній діяльності й ув’язнили в одній із тюрем НКВС у Кустанаї, тоді Казахська РСР. 25 січня 1942 року Агатангел Кримський помер у лазареті Кустанайської загальної тюрми. 1957 року його було реабілітовано.

У 1991 році Академією Наук України встановлено премію імені А. Кримського за визначні успіхи в галузі сходознавства.