Відомий мандрівник Богдан-Нестор Ліпич поділився у соцмережі враженнями після відвідин Почаївської лаври. Там він спробував подати записку з проханням молитви за здоров’я – мамине і своє. Але йому відмовили. Натомість охоче прийняли “замовлення” на молитву за Путіна.
“Будеш у Почаєві, замовиш собі молитву “За здоров’я”! – мовила мені мама.
Він так і зробив. Підійшов до каси, взяв бланк під назвою “О здравии” та прописав своє ім’я, а також мами. Вирішив замовити молитву на декілька місяців.
“Підходжу до каси, подаю лист та у відповідь чую від священнослужителя ряд запитань:
-А ви ходите до церкви? Причащаєтесь? Поститесь? Молитесь?
Це мене завело у ступор. Зі спокійною душею прийшов до храму – і тут на мене налітають. Причому з питаннями, що є абсолютно неетичними.
-Послухайте, я прийшов до вас і даю вам гроші, щоб ви за мене і мою маму молилися. Для чого ці всі питання? – кажу я.
Після цього питань стало ще більше і наша розмова ледь не переросла в дискусію.
-Та нам не треба ваші гроші. Ви знаєте, що в Україні розкол? – знову запитав священик.
-Ну я б з вами поспорив, – кажу я, проте навідріз відмовляюся дискутувати.
-То до якої ви церкви ходите? – знову запитав священик.
-Послухайте, я хрещений у вашій церкві. Але поважаю всі релігії, що існують в Україні, адже всі вони ведуть до одного Бога. І можу дозволити собі зайти будь-куди! – відповідаю я.
-Вибачте, ми не можемо прийняти ваші замовлення, – під кінець завершує священик на касі.
-Окей, занесу в іншу церкву! – відповідаю я, виходячи з приміщення.
Ще ніколи візит до храму мене так не засмучував. Оце дожився, вже і молитви тут не приймають! Що за ненависть та неприязнь?! На виході з лаври мене заспокоїв один із священиків зі скринькою в руках.
-Ви не перші, хто виходить з лаври з такими проблемами. Не засмучуйтесь, я буду за вас молитися, – сказав він, узявши в мене бланки “О здравии”. Чоловік представився, як отець Іван із церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що в місті Радивилів…
Чесно кажучи, я не міг змиритися з цією відмовою. Тож під ранок вирішив провести експеримент. Я подумав: “Якщо вони за мене не хочуть молитися, то чи будуть молитися за Путіна?! Цікаво. Адже він точно підпадає під всі їх критерії”.
Заходжу до каси. Знову беру бланк і під словом “О здравии” прописую українськими літерами “Владіміра Путіна”. Оглядаю прайс, де найдешевша молитва на 1 літургію коштує 3 гривні. Та й цього йому забагато! Я просто бажаю, щоб Бог дав Путіну мудрості припинити війну в Україні.
Переді мною черга з 5 осіб. Люди стоять з бланками, які вщент заповнені іменами і священник знову розпитує їх, чи відвідують вони церкву, чи причащаються, чи моляться і т.д…
Нарешті настала моя черга. Подаю касиру завернутий бланк. Той розгортає його, читає і… Бачу великі круглі очі священика… Ніяковіння… А потім запитання:
-А Путін – то фамілія?
-Так, – відповідаю я.
Харашо! – промовляє священик, забравши гроші та бланк.
Більше жодних питань він не ставив.
Я шокований… Та водночас заспокоївся, адже все стало на свої місця”, – написав мандрівник.