Трійця або Зелені свята: Якими травами прикрасити домівку

Свято Трійці у храмі

В Україні 7 червня християни відзначатимуть один з головних церковних празників – Трійцю (День Святої Трійці) або ще свято П’ятидесятниці чи за народною назвою – Зелені свята.

Цього дня буде завершено великодній цикл. Адже святкування Трійці відбувається на 50-й день після Великодня.

Свято Трійці нагадує християнам про зішестя Святого Духа на апостолів, яке обіцяв своїм учням Ісус перед вознесінням. Після цього апостоли заговорили мовами, яких раніше не знали і стали проповідувати слово Боже по всьому світу.

Також Трійця символізує прихід літа. Саме тому основною традицією цього дня є освячення трав, якими прикрашають будинки.

Звідки з’явилася традиція прикрашати домівки зеленню?

Українці прикрашають свої домівки травами і гілками здавна. Адже сама молода зелень символізує безсмертя життя. До того ж, це просто красиво, а хата переповнена запахами свіжості.
Наукові джерела вказують на те, що помешкання і синагоги прикрашалися зеленню на згадку про те, що при Синайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону Божого.
Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, за загальним звичаєм, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.

Які трави освячують на Трійцю

На Волині, наприклад, «головними» прикрасами на Зелені свята колись були аїр (лепеха) та кленові гілки.

Лепехою густо встеляли підлоги в домівках. А кленові гілки ставили за ікони, рамки з родинними фотографіями, зачіпали на дверях і брамах.

Спеціально на Трійцю збирають й інші трави, які, згідно з повір’ями, набувають особливої сили. Їх зазвичай святять у церкві, а потім приносять додому і зберігають увесь рік. Зокрема, мова іде про полин, чебрець, пижмо, м’яту, мелісу, волошки і аїр.

Полин

Димом сухого полину багато століть тому обкурювали житло перед новосіллям, а також прикріплювали пучок трави над вхідними дверима, щоб в будинок не потрапляла нечиста сила.

Любисток

Вважається, що любисток захищає від будь-якого чаклунства, пристріту і нечисті. Також існує версія, що любисток дуже сприятливо впливає на дітей. У відварі любистку дітей можна купати, тоді вони будуть спокійними і здоровими. Особливо це стосується дівчаток: здавна мами клали любисток в ліжку дочкам, щоб вони знайшли своє щастя.

Пижмо

Пижмо також вважається травою-оберегом. Нібито вона відганяє злих духів і людей, здатних навести порчу, а також тих, хто чорний у своїй заздрості. Наші предки вірили, що якщо носити при собі її листя, то всякому “приворот відворот буде”.

Чебрець

У народі вірили, що чебрець – це своєрідна “любовна трава”, яка дозволяє досягти миру і кохання в сім’ї. Чебрець у будинку може допомогти жінці привернути судженого, народити здорову дитину, зберегти тепло в родині. Іноді чебрець зашивати в подушку, щоб позбавитись від нічних кошмарів.

М’ята і меліса

Вважається, що м’ята відлякує злих духів, очищає і захищає будинок від ворогів. Сухе листя м’яти зашивали в подушку, щоб поліпшити сон, а також обкурювали житлові приміщення, щоб там завжди були мир і затишок.

Трійця – дівоче свято

Трійця завжди вважалася дівочим святом.
Дівчата того дня плели вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм у нову сім’ю благополуччя і любов.

Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай.

На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата “водили тополю”, в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі.

Ще в старовину служителі церкви дорікали українцям, що ті живуть у язичницьких забобонах. І пов’язано це було з повір’ями про русалок. Не всі традиції Трійці дійшли до нас. Багато чого забулося, а дещо видозмінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими, і народними традиціями.

Прокрутити вгору