Тактика виживання. Алігатори не вмирають, вмерзаючи у лід

Алігатор, що вмерз у лід

Американські алігатори навчилися виживати у неглибоких болотистих водоймах в умовах надзвичайної холодної зими. Зокрема, такої, яка панує нині у Сполучених Штатах.

Про це ідеться у матеріалі сайту Science Аlert

У перший раз, побачивши їх в морозний ранок минулого січня, Джордж Говард, керуючим болотного парку з заповідником алігаторів в Оушен-Айл-Біч, штат Північна Кароліна, подумав, що горби дивної форми, які стирчать з його замерзлого болота, були пеньками дерев.
Але чомусь це не здавалося йому правильним. Він напружив свої очі і побачив, що це були …пеньки з зубами.
Говард спочатку запанікував. Адже смерть від морозу такої великої кількості алігаторів була б фінансовою катастрофою для заповідника.
Він перестрибнув через паркан і пішов на ставок. Але що він міг зробити? Із замерзлого болота стирчали лише пащі алігаторів без ознак життя.
Треба було рятувати хижаків.
Але перш ніж починати вирубувати тварин із льоду Говард вирішив пошукати інформацію про такі випадки в інтернеті. І він їх знайшов.
Його алігатори були живі Вони виживали в крижаній воді, висуваючи морду крізь лід.
Отож коли стає холодно, алігатори занурюють більшу частину свого тіла у неглибоку воду, а потім задирають пащі в повітря в очікуванні замерзання, створюючи маленьку дірку, через яку можна дихати.

Як тільки вода замерзає, лід фіксує позицію їх морд, у той час як тіла алігаторів залишаються під льодом.

Але коли алігатори навчилися такому методу виживання?
Адам Е. Розенблатт, професор біології в Університеті Північної Флориди, який вивчає, як алігатори реагують на зміни навколишнього середовища, сказав, що це велика загадка.
Така поведінка алігаторів, швидше за все, інстинктивна, що з часом розвинулося завдяки природному відбору.

«Якщо види алігаторів живуть в холодних температурах протягом досить тривалого часу, то ті, хто зміг це зробити, зможуть вижити і розмножуватися, – сказав вчений. – Як вони дізналися, як це зробити? Я не думаю, що хтось знає відповідь на даний момент».

Сьогодні дослідникам вдалось усе ж з’ясувати, як алігаторам вдається «оживати» після крижаного полону. Тварини входять у стан так званої «брумації» – сплячки. Їхні тіла цілковито «вимикаються». Усе, що потрібно в такому стані алігаторові – це дихання.

«Вони в основному припиняють свій метаболізм. Їм не потрібно їсти, тому що вони не спалюють багато енергії», – пояснює Розенблатт. – Вони сповільнюють частоту серцевих скорочень, систему травлення. і вони просто сидять і чекають холодної погоди. Це досить дивна адаптація».

При цьому така тактика виживання спрацьовує не завжди.

Вчені в 1990 році, наприклад, спостерігали за групою алігаторів в Південній Кароліні, включаючи немовлят, і виявили, що маленькі алігатори не знали такої техніки виживання. Вони загинули, задихнувшись під льодом. Натомість великі хижаки протрималися під льожом 12 годин і таки знайшли доступ до повітря.
Після танення криги, алігатори прокидаються і повертаються до повноцінного життя.

Прокрутити вгору