Увесь день поколювало в грудях. Намагався не звертати на те уваги. Думав, що якось та й минеться. Та вже пізно увечері, в ліжку, не міг через ті поколювання заснути. Відтак засумнівався, чи варто зайвий раз випробовувати долю. Подзвонили на швидку, запитали, де у Львові вночі приймає кардіолог. Там порадили їхати у 8-му лікарню. У приймальному […]
Нічна електрокардіограма Читати далі »
Мій приятель молився на Орисю. Він присвячував їй трепетні вірші, і міг говорити лише про неї навіть з іншими дівчатами, які готові були йому віддатися просто так.
Зв’язок із космосом Читати далі »
Це трапилося в одну із холодних зим мого дитинства. Мені було чотири чи п’ять років. Снігу тоді випало по вікна. Стояв тріскучий мороз. У грубці горіли поліна з берези і сосни, зігріваючи хату. Баба Дарка поралася біля печі – пекла лінивці на обід. На вулицю нас, дітей, не випускали, щоб ми не обморозили часом собі
Її звали Валентина Іванівна. Вона приїхала у наші Гірники, що на Волині, разом із чоловіком та сином. Мали із собою дві-три валізи, зодягнуті були у потерті плащики.
Мій прадід і читання «Псалтиря» Читати далі »
Грецький історик Геродот описав спосіб, у який перський цар Кір приборкав непокірних лідійців. Ті якось підняли бунт, коли володар якраз перебував у поході. Довідавшись про спалах непокори, Кір спочатку хотів знищити міста лідійців, а їх самих -продати у рабство. Однак його радник Крез порадив володареві вчинити більш хитро. Мовляв, лідійців слід пробачити, але водночас –
Бандура чи автомат Калашникова? Як приборкати непокірний народ Читати далі »
Василь ТЕРЕЩУК Уривок з роману “Острів мороку” На небі вже увімкнули зоряну ілюмінацію. Правда, місяця на свято, схоже, не запросили. На повен голос перемовлялися між собою цвіркуни. Трави і квіти набрякали прохолодною вогкістю. Хоча товариству і належало вештатися островом поночі, Генрих, здається, і гадки не мав обтяжувати себе хоч би найменшим ліхтариком. – Хіба ж
Василь Терещук Ця брама – ахіллесова п’ята.Дарма пильнує з веж шляхи сторожа.Бо вже не з нами, браття, ласка божа.Загасла сонця свічка золота.Пітьма суха й густа, мов очерет,Тріщить, коли несемо смолоскипи.Вже не пророчать смерть хвости комет,Але мовчать жерці і ворожбити.Наш ворог щез за обрієм ганьби,Неначе пес зализуючи рани.Та голос переможної трубиВрочисто не сурмитиме над нами. Нема
Того дня на Голгофі Розіп’яли трьох розбійників. Варавва помер найпершим, Бо йому милосердно розтрощили коліна. Ісус мився у лазні Пилата, Обмірковував запрошення Відвідати Рим. Марія Магдалина шукала кравчиню, Щоб замовити нові сукні. Учні обідали у шинку Разом з Юдою Іскаріотом. Той мав чим платити. Фарисеї, як гуси, Радісно гелготіли у Храмі: Біда знов оминула Ізраїль!
Альтернативна історія Читати далі »
