Псалтир

Я ненавидів свою першу вчительку. Її звали Валентина Іванівна. Вона приїхала у наші Гірники, що на Волині, разом із чоловіком та сином. Мали із собою дві-три валізи, зодягнуті були у потерті плащики. Навіть за мірками нашого небагатого села виглядали на злиднів. Сільрада віддала їм чи не єдину порожню хату в Гірниках. Там приїжджі і замешкали.

Чоловік Валентини Іванівни протирав штани у конторі радгоспу, вдаючи із себе великого начальника. А сама вона отримала роботу вчителя молодших класів.
Дітей вона, мабуть, не любила, тому вчила нас якось формально, відсторонено. А я з часом потрапив у якусь немилість до Валентини Іванівни. Це позначалося на моїх шкільних оцінках. Відтак вчитися мені не хотілося, через що частенько перепадало від батька.
Якось на уроці у третьому класі Валентина Іванівна розповідала нам про ворогів радянського ладу. І коли дійшла черга до куркулів, вона подивилася на мене і сказала:

– Куркулі були і у вашому селі. От маєте приклад. Прадід вашого однокласника Василя Терещука був куркулем. Терещуки за панської Польщі мали дуже багато землі, худоби. І на них працювали наймити…Читати далі »Мій прадід і «Псалтир»