Свої повії? Яке щастя!

У славетної української літераторки є дочка-професорка, яка майже все життя мешкає чи то в Іспанії, чи то в Італії, де викладає історію, а може й філософію, не кажучи вже про літературу. Майже щороку вона буває в Україні: коли на три дні, а то й на тиждень. Принаймні так кажуть.

Десь на другий чи третій день після того, як Україна пішла з Радянського Союзу, вона, ця професорка, так гучно, щоби чув увесь світ, вилаяла українську владу за те, що вона, ця лядська влада, не піклується про вітчизняну культуру, та й про все інше. З того часу приблизно раз у квартал і з кожним десятиліттям все гучніше лунають ці звинувачення й прокльони з її вуст. Щоразу згадую, як кумедно було це почути вперше. Не було ще ніякої влади, а її вже чортували, не було ще ніякої держави, а їй вже розказували, чим вона погана та чим мала б займатися, якби воліла бути гарною.

Так, тоді це було кумедно. А зараз, коли все ще немає ні повноцінної влади, ні такої ж держави, але щось на зразок того й того вже існує? Та й зараз кумедно слухати ту професорку, особливо – її рідних по темпераменту. Тому що це нормально, що вони є, що вони страждають, сердяться, щиро впевнені, що героїчно продовжують українські національні змагання. Нормально, тому що кумедно. Кумедно, тому що нормально.

В певному сенсі це навіть чудово. Кожен прояв такої національно-державницької заклопотаності нагадує мені Бен-Гуріона, першого очільника Израїлю. Через рік чи два після появи цієї, зараз великої, держави йому доповіли, що на вулицях її столиці були помічені повії.

«Єврейки?», – запитав старий схвильовано. «Еврейки», – зітхнув начальник поліції. «Слава Богу! – заволав прем’єр-міністр. – Славімо Тебе, Всевишній! Нарешті ми можемо сказати, що стали справжньою країною. В ній є все, що має бути в звичайній країні. Свої повії – теж. Яке щастя!».

Анатолій Стрєляний

Очевидно, автор тексту має на увазі дочку Ліни Костенко Оксану Пахльовську. Вона – докторка філологічних наук. Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2010 рік (за книжку «Ave, Europa»). Живе і працює в Італії.

 

Прокоментуйте