Нові дослідження свідчать, що ключова сполука, яка міститься у таких продуктах, як броколі, брюссельська капуста та капуста, може знижувати рівень цукру в крові. Це відкриття дає змогу розглядати сульфорафан як доступний і недорогий спосіб профілактики діабету 2 типу.
Про це повідомляє Третє око.
У дослідженні, проведеному вченими з Гетеборзького університету у Швеції, взяли участь 74 особи віком від 35 до 75 років із підвищеним рівнем цукру в крові, який відповідає категорії переддіабету. Усі учасники також мали надмірну вагу або страждали на ожиріння.
Протягом 12 тижнів добровольці отримували або сульфорафан (сполуку, що міститься у хрестоцвітих овочах), або плацебо. Учасники, які отримували сульфорафан, продемонстрували значне зниження рівня цукру в крові.
“Лікування переддіабету наразі має багато недоліків, але ці нові результати відкривають шлях до точкової терапії, використовуючи сульфорафан з броколі як функціональний продукт харчування”, — зазначає молекулярний фізіолог Андерс Росенгрен.
Особливо помітний ефект спостерігався у певних групах учасників. Зокрема, ті, хто мав ранні ознаки вікової форми діабету, відносно низький індекс маси тіла (ІМТ), низьку резистентність до інсуліну, мінімальне ожиріння печінки та низьку секрецію інсуліну, зазнали вдвічі більшого зниження рівня цукру в крові, ніж середній показник.
На ефективність впливу сульфорафану також впливає мікрофлора кишківника. Вчені виявили, що наявність бактеріального гена BT2160, який бере участь в активації сульфорафану, суттєво впливає на результати. Учасники з вищим рівнем цього гена показали середнє зниження рівня цукру на 0,7 ммоль/л, тоді як загальне зниження рівня цукру у групі сульфорафану порівняно з плацебо становило 0,2 ммоль/л.
Ці результати підтверджують необхідність персоналізованого підходу до лікування переддіабету. Чим більше ми знаємо про вплив різних методів лікування на різні групи людей, тим ефективнішими будуть ці методи.
“Результати дослідження також пропонують загальну модель того, як патофізіологія та мікрофлора кишківника взаємодіють і впливають на реакцію на лікування. Ця модель може мати ширше застосування”, — додає Росенгрен.
Переддіабет вражає сотні мільйонів людей по всьому світу, і кількість випадків швидко зростає. За оцінками, від 70 до 80% людей із переддіабетом згодом розвивають діабет 2 типу. Однак цей показник суттєво варіюється залежно від статі та визначень, які використовуються в дослідженнях.
Необхідність запобігання переходу від переддіабету до діабету є вкрай актуальною. Однак ця стадія часто залишається недіагностованою або нелікованою. Нові відкриття можуть допомогти змінити ситуацію, проте вчені наголошують, що для зниження ризику діабету потрібен комплексний підхід.
“Зміни способу життя залишаються основою будь-якого лікування переддіабету, включаючи фізичну активність, здорове харчування та зниження ваги”, — підкреслює Росенгрен.
Дослідження опубліковане в журналі Nature Microbiology.
