Чотири громади Української православної церкви (Московського патріархату) із 49, що діють у Львівській області, вже заявили про перехід до об'єднаної Православної церкви України (ПЦУ) і, відповідно, про свій вихід із підпорядкування Львівської єпархії УПЦ (МП).

Чотири громади Української православної церкви (Московського патріархату) із 49, що діють у Львівській області, вже заявили про перехід до об’єднаної Православної церкви України (ПЦУ) і, відповідно, про свій вихід із підпорядкування Львівської єпархії УПЦ (МП). Ще 2 громади готові до такого кроку.

Перехід в Православну церкву України

Чи можливе на Львівщині протистояння на релігійному ґрунті, як це було на початку 90-років, коли почалось відродження Української греко-католицької церкви? Відповідь на це питання шукала кореспондент Радіо Свобода.

Те, що громада святих апостолів Петра і Павла містечка Жовква заявила про свій перехід до Православної церкви України, викликало резонанс. Бо позицію людей підтримав архимандрит Маркіян Каюмов, який працював речником львівського архієпископа УПЦ (МП) Філарета.

Ще 5 громад УПЦ (МП) також готові перейти до помісної православної церкви України і про своє рішення повідомили єпископів. Найчастіше в управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Львівської облдержадміністрації сьогодні звертаються громади з проханням пояснити, як можна перейти у підпорядкування об’єднаної православної церкви.


Ми очікуємо, що набагато більше громад після свят будуть переходити у ПЦУ
Леся Корнат

«Ми очікуємо, що набагато більше громад після свят будуть переходити у Православну церкву України. Як має відбуватись такий перехід? Є певний стандарт документів. Громада має провести збори релігійної громади, результатом яких є протокол, у якому має чітко бути записано про зміну юрисдикційної приналежності. Потім звернутись до єпископа, під яким вони хочуть бути, погоджують із ним кандидатуру священика, який керуватиме цією громадою. Далі з цим пакетом документів, статутом, бо кожна релігійна громада має статут, вони йдуть до нас в управління і ми реєструємо. У деяких областях реєстрація релігійних громад відбувається через Центри надання адміністративних послуг. У Львівській області такого немає, тому громада подає документи в управління і ми реєструємо, як релігійну громаду, яка вже опісля йде у ЦНАП, де їм роблять реєстрацію», – пояснила Леся Корнат, начальник управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Львівської облдержадміністрації.


Не варто очікувати конфліктів. Хіба що вони будуть, де одіозні священики. У попередні роки були провокації, організовані нецерковними силами, щоб відзняти картинку
Тарас Антошевський

У Львівській обласній адміністрації прогнозують, що більшість релігійних громад УПЦ (МП) перейдуть у підпорядкування об’єднаної православної церкви і цей процес не супроводжуватиметься конфліктами. Однак в окремих релігійних громадах може таки статись розкол. Усе залежить від самих вірних, а особливо, священика. Якщо духовній особі віряни довіряють, то йтимуть за нею. Залежить ситуація і від статусу церковного майна, яке в деяких громадах є їхньою власністю, десь перебуває в користуванні чи використовується почергово для богослужінь двома конфесіями. Для прикладу, в одному із сіл області, де був релігійний конфлікт, громада заявила про бажання перейти в єдину православну церкву, підтримавши свого священика.

«Не варто очікувати конфліктів. Хіба що вони будуть, де одіозні священики. В області у попередні роки були провокації заради провокацій, організовані нецерковними силами, щоб відзняти картинку. Більшість громад і священиків мають проукраїнські погляди. Скажімо, на Львівщині збиралась допомога для військовослужбовців у зону АТО, не мешканцям, як це робила УПЦ (МП), а саме воїнам. Цього тут не піарили. Припускаю, що в таких громадах, де є проукраїнські середовища, цей перехід відбуватиметься спокійно. Якщо будуть внутрішні конфлікти, то лише спровоковані зовні, тобто провокація заради провокації», – вважає релігієзнавець Тарас Антошевський.

На початку 90-х років Львівська область пережила численні міжрелігійні конфлікти. Українська греко-католицька церква (УГКЦ) тоді вийшла з підпілля, почалось її відродження і віряни, зрозуміло, вимагали історичної справедливості – повернення греко-католицьких храмів їхньому власникові. В окремих селах і містах відбувались бійки між греко-католиками і православними, підпали. Такі ситуації зумисно провокувались, розповідає отець-студит УГКЦ Юстин Бойко.

Отець Юстин: Жодних релігійних воєн не буде


Я переконаний, що не буде жодних релігійних воєн. А якщо будуть, то організовані спецслужбами північного сусіда
Юстин Бойко

«Коли мова про релігійні колотнечі у 90-х роках, то вони були чітко зрежисовані. Священики, які не піддавались на ці провокації, були фізично усунені, тобто гинули в автокатастрофі. Громада збиралась, щоб обговорити питання виходу з підпілля УГКЦ, у певний момент з’являлась людина, починала кричати певні гасла і вже громада перетворювалась у натовп. Таке було і біля Львова, і в Перемишлянському районі. Це робилось, щоб негативно показати УГКЦ, яка «захоплює храми». Натомість УГКЦ не захоплювала, а відбувався перехід людей, яких насильно перевели в московське православ’я і люди повертались до віри, в якій вони зростали. Тоді режисери провокацій вивчали поведінку громади, як народ буде реагувати і вони просто кидали кістку розбрату. Таким чином, ми отримали багато розділених сіл. Я переконаний, що не буде жодних релігійних воєн сьогодні. А якщо будуть, то організовані спецслужбами північного сусіда. Православна церква України має ще пройти великий процес внутрішнього об’єднання і тут треба сильно молитись за предстоятеля цієї церкви і всіх людей, які будуть допомагати, щоб церкву укріпили в єдності», – каже отець Юстин Бойко.

Із 49 діючих громад УПЦ (МП), 7 – у Львові. Кафедральний Свято-Георгіїський собор розташований у центральній частині Львова. Храм із 1991 року перебуває у власності громади МП. Багато вірян налаштовані проросійськи.

– Я сумніваюсь, що тут щось зміниться, що громада перейде від Московського патріархату в єдину православну церкву. Це буде дуже і дуже складно. По селах усе буде значно простіше. Все залежатиме від людей.

– Я живу на вулиці Дорошенка. Тут був хрещений у цьому храмі. Церква має бути українською, як вірменська, грузинська. Ходжу сюди на службу у неділю. Вже 60 років. Ніколи не відчував різницю, тобто не задумувався, яка церква. Були проповіді російською мовою, а зараз – читають українською. Думаю, що у Львові громади перейдуть до української церкви об’єднаної, – говорили вірні УПЦ (МП) біля катедрального собору у Львові.

На сьогодні у Львівській області понад 3 тисячі релігійних громад, найбільше з них – УГКЦ. Не виключено, що й окремі греко-католицькі громади можуть вирішити перейти у підпорядкування Православної церкви України. Таку спробу вже робив священик у селищі Краковець, який перейшов у православ’я, але вірні його не підтримали і їм залишилась церква, що перебуває у власності громади.

Галина ТЕРЕЩУК

Радіо Свобода