План президента Росії Володимира Путіна щодо вторгнення в Україну був приречений на невдачу через низку помилок, які буди закладені ще в самому плані, не кажучи вже про перебіг бойових дій. Російський лідер занадто повірив власній пропаганді, що його армія є сучасною, добре навченою, озброєною і здатною на швидкий блискавичний удар по Україні.
Проте дії російських військових були більшою мірою жалюгідними – справжньою ганьбою військової справи. Втрати живої сили можуть перевищувати 14 тисяч осіб, а істотного просування на основних напрямках нападу не було досягнуто, ідеться у колонці колишнього начальника Генерального штабу Великобританії генерала Ричарда Даннатта для The Daily Mail.
Не дивно, пише військовий, що глава Міноборони Росії Сергій Шойгу зник з поля зору громадськості через “проблеми з серцем”. У Росії зараз знайдеться не один генерал, який зараз до дрижаків в колінках боїться виклику у Кремль.
Генерал Даннатт наголосив, що Росія має серйозні проблеми у трьох основних елементах бойової потужності – плані наступу, бойовій техніці та живій силі.
Стратегія тристороннього наступу російських військ – на південь з Білорусі до Києва, на північ з Криму до Донбасу та загальна атака на захід – занадто складна та вимагає забезпечення ресурсами. Швидке переміщеня живої сили вимагало підтримки та скоординованих дій з повітря. Але цього не відбулося не лише через гарну роботу української протиповітряно оборони ,а і через неузгодженість дій російських сухопутних та повітряних військ.
Лорд Даннатт також заявив, що факт того, що старі російські танки легко підриваються сучасною протитанковою зброєю, оголив серйозну проблему для росіян – логістичний збій, що призвело до неможливості забезпечувати ремонт бойової техніки, підвіз палива тощо. В результаті це призвело до того, що багато російської техніки було просто покинуто на полі бою.
Не менш важливий фактор – людський, запевняє генерал. Росіяни очікували в Україні легкої прогулянки на кшталт миротворчої місії, вони готувалися, що їх будуть зустрічати з квітами. Проте реальність виявилася не такою позитивною. Здатність і жага українців захищати свою землю від загарбника шокувала і деморалізувала окупантів. Це змушувало вищий офіцерський склад іти в бій поруч із солдатами, що призвело до знищення великої кількості вищого військового керівництва РФ – генералів та полковників.
Українці, попри на чисельну перевагу ворога, є набагато більш мотивованими та винахідливими. Як кадрові військові, так і загони добровольців продемонстрували рішучість і відданість, які увійдуть у військову історію.
При цьому британський військовий наголошує, що, незважаючи на відносний успіх українців до сьогоднішнього дня, великі батальйони Росії цілком можуть знищити свого меншого супротивника – але надзвичайно високою ціною, посиливши обстріли мирних міст до можливого повного знищення.
Тим часом кожен день, який вдається стримувати російський наступ, дає шанс українській дипломатії, зокрема президенту Володимиру Зеленському, досягти успіху у переговорному процесі.