У кожному випадку захворювання на ангіну слід підозрювати дифтерію.
Про це зазначає кандидат медичних наук, доцент дитячий імунолог Федір Лапій, повідомляє Укрінформ.
“Україні серйозно загрожує поширення дифтерії. Епідемію дифтерії не можна прогнозувати. Однак спалахи дифтерії в Україні будуть значно тяжчими, ніж спалахи кору”, – наголосив імунолог.
Він пояснив, що існує носійство вірусу дифтерії, якого немає у кору. “Навіть за високого рівня охоплення вакцинацією існує носійство. Тобто збудник дифтерії циркулює від людини до людини. Серед вакцинованих буде спостерігатися легкий прояв хвороби. Але від них буде виділятися збудник дифтерії та передаватися іншим людям, які не мають захисту”, – наголосив Лапій.
Читайте також: Невакцинованих дітей не пускатимуть на заняття у школи та дитячі садки
Він припустив, що перші випадки дифтерії лікарі можуть пропускати, зокрема й через те, що останній спалах хвороби в Україні був близько 20 років тому.
“За цей час змінилося дуже багато лікарів, які мають низьку настороженість щодо дифтерії. Це є істотним чинником щодо того, щоб збудник поширювався й далі, а у пацієнта спостерігався тяжкий перебіг хвороби, бо терапію не було призначено своєчасно. Зважаючи на низьку настороженість щодо дифтерії і у нашого населення, пацієнти будуть пізно звертатися до медичних закладів, пізно розпізнаватися випадки дифтерії. Усе це призводить до тяжких наслідків”, – сказав Лапій.
Лікар зауважив, що з початку року в Україні зафіксовано підтверджені випадки дифтерії на Луганщині, Київщині, Чернігівщині.
“У більшості випадків люди не були вакциновані взагалі або вакциновані недостатньою кількістю доз, зі значним проміжком часу. На Чернігівщині, наприклад, крім, дитини, у якої був надтяжкий перебіг хвороби, дифтерію та носійство збудника виявили ще у кількох членів родини. Дифтерія може перебігати не настільки гостро, щоб людина зверталася до лікаря. Найчастіше спостерігається дифтерія горла. Її симптомами є запалення мигдаликів та їхнє розшарування. Тож у кожному випадку тонзиліту (або по-народному ангіни) слід підозрювати дифтерію”, – наголосив Лапій.
Він підкреслив, що найчастішим проявом дифтерії є ангіна. “Тонзиліт, або ангіна, що зумовлений збудником дифтерії, відрізняється від власне тонзиліту тим, що бактерія продукує токсин, той потрапляє у кров. Якщо він не знаходить антитіла (молекули, що нейтралізуватимуть токсин), то тяжко уражає серце, призводячи до міокардиту, нирки або нервову систему. Коли дифтерія не має проявів тонзиліту, вона уражає голосові зв’язки, це проявляється у порушенні гучності голосу, так звані гострі стенозуючі ларинготрахеїти, стенози гортані”, – зазначив Лапій.
“Ми вчимо лікарів, надаємо ознаки дифтерії і підкреслюємо: у кожному випадку ангіни слід підозрювати дифтерію, кожен стеноз – підозрюйте дифтерію. Вірусний круп – він пройде, якщо дифтерійний круп – це загрожує життю людини. Якщо людина була щеплена проти дифтерії, вона може перенести цю тяжку інфекційну хворобу “на ногах”, вона не матиме значних проявів із тяжкими наслідками”, – наголосив Лапій.
Він наполегливо радить дорослим українцям робити ревакцинацію від дифтерії щодесять років.